— Та це ж…
— Знаю, чугайстер.
— Невже вони повернулися?
— Ага. І не самі. Подивись-но, хто там коло нього йде?
Радмила придивилась — і ахнула.
— Злидень! Матінко моя, до чугайстра причепився! Зараз заведе його у пастку, обсядуть — до віку не скине. Рятувати треба!
— Чекай, бабо! Бач — не дуже чугайстер його й страхається. Он як любо балакають…
— Та що балакають? Обкручує його, гадина! Заговорює… Він же ніколи в наших лісах не був. І про злидні наші не чув нічого…
Стара скочила на ноги, схопила важезного дубового сучка і прудко помчала на злидня. Дід Владо аж рота роззявив від несподіванки.
«Ось що буває, коли твоя жінка вірить у казки!» — подумав він, крекнув і собі підвівся: треба ж бо рятувати. Та кого? Чи то бабу, чи то злидня, чи то чугайстра, чи то себе від її гніву за те, що не побіг за нею?
* * *Вона забула, що таке день і що таке ніч. Не було більше трави, дерев, сонця. Не було нічого! Лише холод!
Кашляла. Рвучко хапала повітря. Хотілося, щоб усе скінчилось. Щоб не було болю, страху, холоду. Щоб стало тепло.
Але ні! Холод… Вона йому потрібна. І він змусить її пройти все й вижити. Змусить! Змусить!
Її нігті впивалися в долоні. Ходила колами, щоб втримати тепло в тілі. Розмахувала руками, нагиналася, присідала і стрибала. Але тепло зникало, втікало — разом з надією…
Де веселка після лагідного літнього дощу? Де роса на соковитій траві? Де ранок, повний туману й обіцянок? Де вечір, багаття і пісні? Де сонце-Ярило, гаряче і спокійне? Де холодний, але від того ще вродливіший місяць? Де друзі, до плеча яких можна притиснутися, коли холодно? Де надія? Де життя? Де радість?
«Немає… Нічого немає…» — почула вона тихий, скрадливий голос.
«Немає, — подумала вона. — Немає… НІ! ТАКИ Є!! ЦЕ ВСЕ Є, І БУДЕ! ЩОЙНО Я ВИБЕРУСЯ ЗВІДСИ!»
5
Багаття весело потріскувало. Червоні жаринки підморгували чотирьом постатям, які сиділи круг нього і неквапно вели розмову.
— Він буде жити. Виборсається. Сильний. Ви все вчинили правильно, робіть так і далі. Я тільки додав йому життєвої сили, — сказав Віт.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рутенія. Повернення відьми» автора Климчук Віталій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми“ на сторінці 142. Приємного читання.