Розділ «Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми»

— Чиї сили, думаєш, підтримуватимуть життя у моєму тілі?

— А як не будуть?

— Будуть. Куди вони дінуться! Я зв'яжу своє життя і Русанине! І якщо зі мною щось станеться, те ж саме станеться і з нею! Ось так! Ха-ха-ха!

Відсміявшись, Ахруман підвівся:

— Щось забалакався я з вами! Варто! Варто-о-о! Ану, розвести їх по окремих покоях. Цю, зеленокосу, лишіть тут! А другу — у мої покої. Перевіримо, чи сповна вона перейняла Дівині здібності…

Книга третя

Світове Дерево

1

— Що то за шум? Мо’ що сталося?

— А я звідки знаю? Кричав хтось. Мало хто в лісі кричить! Нас не чіпають, і добре!

Старий повернувся до жінки спиною й заходився лагодити сіті. Та не вгавала:

— От ти завсігда так! А як на кого злодії напали? Чи звір дикий? Помогти тра…

— Тобі тра, ти й помагай! — буркнув він у відповідь.

Поглянувши краєм ока на дружину, старий збагнув: краще послухатись. Руки в боки, з очей блискавки. Зараз почнеться! Пригадає, як з їхньої землянки злодії винесли все борошно, а він навіть не прокинувся. Або як риба порвала вершу, а вона ж попереджала…

— Та зараз гляну! Бач, сіть треба злагодити… А тоді вже…

Зіткнувшись із нею очима, сердито кинув сіті на землю, накинув свиту, припасував до пояса величезну сокиру і пішов.

Повернувся скоро, задихався:

— Там… Чорний Вершник… поранений… але… живий!

— Ой лишенько моє! — голосно зітхнула стара. — Все ж людське життя… Мо' подякує потім хто… Гайда!

— Куди? Ти чула, дурна? Чорний Вершник! Кровопивця! А ти рятувати?