Лишень до мене під замок тягніть, і там безвільних положіть.
Враз сотні гострих голок увіп’ялися в Русанине тіло. Закричала вона. І закричала поруч русалка, б’ючись у судомах. Голки проникали в усі усюди, пнулися до серця, мозку, сліпили очі і дірявили вуха. Крізь пелену болю побачила вона, як проступає на шкірі кров. А ще почула Ворона:
— А вдало я все облаштував! Двох зайців і цілий загін зрадників одним разом… Що ж, до справ…
26
Сонце гнало геть морок, хмари і холод. Проте осінь брала своє: Бось кутався у плащ із вовчої шкури, Золота видихав гаряче повітря і дивився, як воно парує на холоді. Рутенія попри ранкову бадьорість засинала під одноманітні кроки. Швидко їхати не могли — заважав туман, та й стежка кривуляла між пагорбів, то занурюючись в ущелини, то виповзаючи на рівнину.
Раптом густа темінь навалилась на Рутенію. Судома звела руки…
Хтось поруч закричав!
Біль пронизав тіло, спалахнула перед очима блискавка і зникла у напрямку Богумира…
Морок зник.
— Дзеванна! Вона в небезпеці! — скоромовив Золота. — Це те замовляння… Це воно…
— Далеко до неї? — спитала Рутенія.
— Дуже… — він зосередився. — Богумир, це точно. Так… Так… Це сталося десь посередині між Руссю і Сієвією. Далеко…
— Точно не можеш сказати, що сталося? — питав Бось.
— На жаль… Ет, мене б теперішнього та в минуле…
— Прискоримо ходу? Лютибор може їхати дуже швидко, проте, всіх не донесе… Та й вистежить його Ворон! Вистежить! Далі багато сіл, ми зможемо поміняти коней… А вже в Богумирі розділимося! Хтось шукатиме Дзеванну, хтось — до Воронового лігвища.
— Ага! А тим часом від Дзеванни і мокрого місця не лишиться! Немає в нас часу! Немає! — кричав Бось.
— Криком їй не допоможеш, — сказав Віт. — Як обминути Ахрумана і швидко дістатися до Дзеванни?
— Чекайте… чекайте… — мовила Рутенія. — А якщо нам не ховатися від Ворона? Він чекає на мене де?
— Де?
— В Городищі Старого Бога в Словунії! Тож, якщо я рухатимусь у тому напрямку, Ворон нічого не запідозрить. Усе йтиме за його планом!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рутенія. Повернення відьми» автора Климчук Віталій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми“ на сторінці 133. Приємного читання.