Розділ «Віталій Климчук Рутенія. Повернення відьми»

— Ненавиджу! — кинулась Русана вперед, та наштовхнулася на грати.

— Твоя мати була вагітна. Тобою. Вона зв’язала частину сили тієї відьми, Діви, а частину передала тобі.

— То ти моєю силою хочеш живитися? Слабенький при старості літ став?

— І це теж. Тобі розповідав батько, як ти народилася?

— Так! — огризнулась Русана.

— Отож, знаєш, що тебе народила мертва відьма… Ти маєш особливий стосунок зі світом Нави, Корінням Світового Де… — Ворон замовк.

Русана зрозуміла: Ворон бовкнув зайве, те, чого казати не збирався.

— Ну, кажи далі. Чого зупинився? Муч мене далі своїми таємницями. Яка вже різниця, коли я звідси не виберусь?

— Так, — озвався Ворон, — примножуючи пізнання, примножуємо й біль… Що ж, слухай далі. Хай біль твій множиться… Ти живеш на межі двох світів, Нави і Яви. Твоя душа може подорожувати Навою, а тіло лишатися в Яві і жити! І що найважливіше: ти можеш із Нави вертатися! Я відправлю твою душу в Наву й піду слідом. Ти мене туди проведеш і звідти виведеш! Ось така твоя доля.

— А як не виведу?

— А не виведеш — я вийду сам. А твоє тіло знищу! І не буде тобі куди вертатися! Навіки лишишся там, з мертвими!

— А нащо тобі в Наву? — наївно озвалася Дзеванна.

— А багато будеш знати… — пробурмотів Ахруман.

— А як щодо мене? — не здавалась Дзеванна.

— А що з тобою?

— Що зі мною робитимеш?

— Відгадай, чи треба мені поруч хтось із силою, рівною моїй?

— То ти мене…

— Ха-ха-ха! Не вгадала. Треба! Якщо я зможу цю силу використати! Ха-ха-ха!

Полум'я смолоскипу химерно затанцювало від його сміху.