Розділ третій

— Яка красуня?

— Що за запитання? Таке враження, наче ти вже лік втратив красуням?

— Я просто не знаю, кого ти красунею називаєш.

— Та ця твоя співоча корова з Німеччини.

Орлов пригадав, кого мала на увазі Інна, — співачку з Німеччини, фрау Шнелінгер, даму досить серйозного віку, абсолютно нефотогенічну і щоразу одягнену з претензією, але без смаку. Вона якось завітала до них у гості разом зі своїм імпресаріо і несподівано зачарувала всіх гостей Рєпіна гарними манерами і жвавим розумом. Орлов спілкувався з фрау Шнелінгер німецькою мовою, якої Інна Іванівна не знала, і отямився лише тоді, коли, вже під кінець вечора, ревнива до нестями Інна Іванівна розлючено щось прокричала співачці спочатку російською, а потім французькою мовами, але мудра фрау Шнелінгер не образилася і з посмішкою відповіла:

— Можете не перекладати. Якщо ваша дружина вирішила, що я можу заволодіти вашим серцем, то це означає, що я виглядаю так добре, як ніколи в житті. До мене, як правило, не ревнують. Тож те, що вона говорила, для мене — чи не найкращий комплімент.

Всі належним чином оцінили уміння співачки вийти з незручної ситуації, але, звісно, на концерт фрау Шнелінгер другого дня Орлови не пішли.

Все це Орлов пригадав миттєво і запитав:

— І що?

— Запитувала, чому ми не були на її концерті. Її, бачите, засмутили два порожніх крісла у першому ряду.

— Це все вона сама тобі сказала?

— Та ні, телефонував її імпресаріо, запрошував прийти хоча б завтра.

— Шкода, що ми не пішли. Вона добре співає.

— Здогадуюся, як вона співає! Імпресаріо сказав, коли я її назвала берлінською коровою…

Орлов зблід.

— Як? Ти її так і назвала?!

— Так і назвала! Він сказав, що вона дуже нервувала через те, що ми не прийшли. А я запитала: невже у цієї берлінської корови є нерви? А він чемно так відповів: «Фрау Інно, вона походить з німецької Швейцарії». Воно й видно, відповіла я…

Орлов лише зараз помітив у очах Інни Іванівни збудженість і неприродно-яскравий блиск. Наркотики! Господи, знову наркотики!

— Інно, навіщо ти це сказала?

— Я тебе нікому не віддам. Після моєї смерті можеш одружуватися на кому хочеш, але поки я жива, ти мене не позбудешся. Якщо ж покинеш, то я руки на себе накладу. Я знаю, чому у нашому житті все не так, — ми не маємо дітей. Але я тобі дитину не народжу! Навіщо тобі дитина від божевільної, щоб теж була божевільною…