Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Де ви знаходитеся? Зорієнтуйтесь по карті. Увага! Всім, хто зараз слухає: працювати тільки на прийом. Ясно всім?

Довготелесий почав орієнтувати шефа по карті. Його напарник нервово барабанив пучками по руків’ю «акаема».

Гілка, до якої приріс Басмач, ледь затріщала. Груша все ж таки стара… Басмач обережно трохи підняв зад, тримаючись руками за стовбур. Відходьте, шакали, відходьте…

Довготелесий скінчив, запхав карту за пасок і кивнув напарникові. Уважно видивляючись перед собою, вони почали віддалятися.

Тільки-но їхні спини зникли за деревами, Басмач полегшено зітхнув і опустився на гілку.

Вона зламалася відразу ж, не хруснувши попереджувально.

Крик і тріск гілок, що ламалися, змусили переслідувачів озирнутися. Не змовляючись, вони рвонули назад.

Басмач лежав на спині, недоладно розкидавши руки й ноги. Голова його лежала на твердому й гострому краю пня — єдиному, що лишився від іншої дички, яка колись теж тут росла.

Він помер одразу. Так акуратно впасти головою на пень з чотириметрової вишини не кожному вдається.

Один і мільйон

Погоні не було, і Стас з бігу перейшов на ходу. Все позаду, — подумав він. Болить скалічена рука, але якщо це все, чим треба пожертвувати, щоб стати власником мільйона, — він згоден терпіти біль. Рука заживе. Врешті-решт, одержати мільйон і аж ніяк не постраждати — неможливо. Так просто не буває. В кіно й книжках мисливці за скарбами проходять усі сім пекельних кіл, перш ніж відкривається чарівна печера Сезам і світло золота вдарить у очі щасливцям.

У нього в рюкзаку не золото, а папірці. Пачки папірців, котрі важать більше, ніж людське життя і хрускіт яких пестить слух краще за будь-яку музику.

Він — мільйонер. Хто завгодно з мільйоном — мільйонер. Стасові хотілося стрибати, верещати від щастя дурним голосом, та не можна: погоні нема, але це ще нічого не означає. Його можуть почути. Наздогнати, відібрати мільйон…

Відібрати? Хрін вам усім! Нате, вдавіться! Стас повернувся і тицьнув прямо перед носом дулю, потім зігнув руку у непристойному жесті. Після цього вияву зневаги до невідомого супротивника неквапом рушив далі.

Рано чи пізно ліс скінчиться. Це не північна тайга, де можна блукати тижнями. Знайомий мужик розповідав, як їздив на заробітки на Північ і як одного разу один його приятель заблукав у тайзі. Шукали п’ять днів, на шостий знайшли, загризеного комарами і ледь живого. Сам — корінний москвич, поїхав грошву зашибати, з незвички у цій тайзі ледь з глузду не з’їхав. Так ось, рано чи пізно лісові буде край. І що потім? — запитав себе Стас. Звичайно, до міста йому дороги нема. Зупинить машину, посуне до найближчого райцентру, відсидиться там… Ні! У райцентрі не сховаєшся, треба їхати до Києва. Правда, в такому вигляді не дуже й роз’їздишся. Навіть машина на трасі не зупиниться: дуже підозріло він виглядає.

Стоп, стоп! За бабки хто завгодно повезе. Дістатися до найближчого райцентру, прибарахлитися в першій же комісійці, а ще краще — на товкучці. І одразу — до Києва, там легше заховатися… Але це означає, що в нього вже не буде мільйона: мільйон навіть без копійки не вважається повноцінним мільйоном…

Стас зупинився і облаяв себе. Зрештою, це ідіотизм — не він для грошей, а гроші для нього. Звідки ця зажерливість? Звичайна жадібність небагатої людини, на яку несподівано впала купа грошей, — посміхнувся він, подумки відповідаючи на власне запитання. Цей мільйон дістався йому в кривавому двобої. З сімох залишився живим лише він один, і тепер побоювання втратити мільйон — досить природний стан.

Стас зітхнув і рушив далі. Думки його працювали в тому ж напрямку.

Отже, він купить шмоток. Купить сумку, велику й зручну. Дістанеться до Києва. Що далі? Можна махнути до Криму, купити хатку, відремонтувати, прибудувати пару кімнат і жити. На це все й на нові документи грошей стане. А там невже він не потурбується про себе? Непогано було б прикупити у Києві квартиру й здавати її… Ні, на все мільйона не вистачить. А якщо вистачить? Ні, будівництво всі бабки схаває. Гаразд, не будемо гадати. Побачимо, що вийде в Криму.

До Криму, до речі, ще дістатися треба.