Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Я сказав — останнє попередження.

— А я ось доповім куди треба, що такий-то небезпечний злочинець на людей з ножем кидається! Ти — небезпечна для суспільства худоба. Басмач!

Басмач зробив крок до нього.

Шах махнув рукою — і перед носом Басмача замигтіли нунчаки: він вправлявся з ними досить вправно.

— Оп-ля! Іди, іди сюди, чурка, падло, лайно собаче! Іди сюди!

Басмач спробував ухилитися, але міцний удар по голові змусив його зойкнути і відступити. Він торкнувся забитого місця. Пальці відчули кров.

— Одержав! — радісно загорлав Шах, наступаючи на супротивника.

Всі бачили, як Басмач присів, тримаючись рукою за розбитого лоба.

А потім рвонувся вперед і смикнув Шаха за ноги.

Шах утратив рівновагу, замахав руками і мішком гепнувся на землю. Басмач уже стояв над ним і молотив його ногами. Ніхто не втручався: собі дорожче. Басмач лютий — ризик надто великий.

Коли Шах перестав смикатись і хрипіти, Басмач опустив гострі коліна йому на груди і тицьнув лезо ножа до горла.

— Ти все зрозумів? — у такі хвилини акцент був дуже відчутний. — Не чую!

— Йди… до дідька, — вичавив із себе Шах.

— Це тобі на згадку! — лезо, гостре, як новенька бритва, обпекло йому щоку. — Наступного разу я тобі вуха відріжу!

Басмач вийняв з руки Шаха непотрібні вже нунчаки, легко перерізав мотузок, що з’єднував їх, — і страхітлива зброя перетворилася на два непотрібних дерев’яних цурпалки.

— Хочеш їх зжерти? — запитав він, підносячи те, що було нунчаками, до губів переможеного супротивника. Не дочекавшись відповіді, пожбурив цурпалки в кущі і підвівся. — Гаразд. Тобі досить на сьогодні. Пока. Бажаю міцного здоров’я.

Сховавши ножа, Басмач повернувся і неквапно подався геть…

Приятелі допомогли Шахові підвестися.

— Стояли, суки, дивилися. — процідив він крізь зуби, обтрушуючи джинси. — Сподобалося?

— Він пістолета з собою носить, — відповів високий хлопець з перебитим носом. — І взагалі, Шах, ну його, цього чурбана! Все могло скінчитися гірше…