Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Зробимо, — погодився Стас.

— Завтра я привезу зброю. Треба буде вам з’їздити до лісу, тільки якомога подалі, і пристрілятися. Басмач, організуєш?

— Проблем нема!

— Чудово! — Шевель посміхнувся. — Я думаю, хлопці, ми це зробимо. Можете врубати музику. Стасе, треба випити за успіх. У твоїх винних підвалах щось знайдеться?

— Я тільки чекаю команди, Шефе!

Семеро

Стас і Петруня мешкали поряд і поверталися додому разом.

— Що скажеш? — запитав Стас.

— Що тобі сказати… — Петруня поліз по цигарки. — Лажа це все, по-моєму…

Він зупинився, щоб припалити.

— Коли ти вже накуришся, дурню? — беззлобно сказав Стас. — Від вашого диму голова тріщить увесь день… Пасивне куріння шкідливіше за активне. Хоч на мене не дихай… Ну, так чому лажа?

— Я вже казав — хистко це все якось…

— Навіщо ж погодився?

— Якби цей Гена півштуки не пообіцяв, я б відмовився. У мене маленький бізнес, але з нього стабільний навар. З мінімальним ризиком для життя, між іншим.

— Так би й казав одразу!

— Не зрозумів…

— Боїшся ти.

Петруня перечепився об якусь невидиму перепону і застиг. Стас теж зупинився. Вони стояли один проти одного. Починало темніти, і виразу приятелевого обличчя Стас розгледіти не міг.

— Чому це ти так вирішив?

— Неважко здогадатися. Я тебе знаю давно, Ігоре, і всі грішки твої теж знаю. Боїшся ти, приятелю…