— Ну ось. А що ж ви оце цирк тут влаштовуєте, дурити мене зібралися? Дарма це.
— Я... Я... — він намагався щось сказати, але не знав, що саме.
— Хто вони такі?
— Хто?
— Ці візники з Дуб’янівки, хто вони такі? Чому виглядають інакше, чому розмовляють інакше, чому їх бояться всі?
— Навіщо це вам? Іване Карповичу, краще не лізьте туди, бо... — він замовк.
— Продовжуйте, продовжуйте!
— Не лізьте туди і все! Просто не лізьте! — він аж закричав. Я мовчки подивився на нього. Іноді мовчання діє краще за крики. Почекав трохи, а потім сказав тихенько:
— Слухаю вас.
Він скривився, аж застогнав, наче не у фотелі сидів, а на сковороді смажився.
— Хто вони?
— Я., я не знаю, я...
— Знаєте. Кажіть.
Він зітхнув. Потім подивися мені в очі.
— Ви все одно не повірите в те, що я скажу.
— Кажіть, кажіть, ви ж їх вивчали.
— Так, вивчав. Чотири роки.
— Навіть у Дуб’янівці бували?
— Бував. Десятки разів.
— І вас пускали туди?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша: Назустріч славі“ на сторінці 273. Приємного читання.