Розділ «Ваш вихід, або блазнів ховають за огорожею»

Де батько твій, Адаме?

Катарсис не відбувся.

— У вас прикурити не знайдеться?

— Знайдеться.

Замість сірників рука відшукала теплу-теплу, майже гарячу кульку. Різьблену. Вийнявши спадок, я підніс його до очей. Так... Цю штуку я з собою на базар не брав. Вона лежала вдома, у вазі. Цю штуку. Не брав. Я. Чорт забирай, я хотів, я щиро прагнув злякатися, і не міг! Не виходило. Глядач не може лякатися. Глядач завжди в безпеці. Куля в кулі, і в кулі, і в кульці... Гублячись у якнайтоншому, ювелірно точному різьбленні, за глибиною кістяних граней тьмяно блищала зірочка. Або око. Або ще щось — не розібрати. Густо-червона, схожа на краплю томатного соку. Здається, раніше вона була багряною. Або бузковою.

Забув.

— Вам погано?

— Мені? Ні... вибачте...

Додому я пішов дворами. Довго стояв біля смітника, привертаючи увагу купки нашорошених бомжів. Побачивши рюкзак і пристойно одягненого чоловіка у не зовсім здоровому глузді, вони зробили стійку, часто-часто дихаючи перегаром. Як з’ясувалося, дарма.

Чоловік вийняв безглузду кульку. Повертів у пальцях.

Сунув назад у кишеню.

Зник за гаражами.


9


Найстабільніший заробіток дають найбільш ідіотські проекти. У доброго бога все гаразд із почуттям гумору. Зате у мене — не дуже. Я вже давно не посміхаюся, побачивши у шкільних фойє, поряд з оголошенням про батьківські збори і рекламою курсів рукопашного бою, афішу «Голубий чарівник-газ». Внизу, під «Автор-виконавець В. Смоляков», набрано червоним курсивом: «Явка молодших класів обов’язкова». Ось: з криками і гигиканням в актову залу набиваються малюки, вздовж стін стурбованим конвоєм шикуються вчителі — і я, коханий, варварськи акомпануючи собі на гітарі, співаю з естрадки на мотив вікопомних «Качат»:

— Голубий чарівник-газ

Є у вас і є у нас

Є у вас і є у нас

Чарівник-газ!..

А потім, на скорботному прикладі двох мишей-рекетирів і одного кота Леопольда, пояснюю популярно: як користуватися плитою і колонкою. Коли телефонувати «04». У яких випадках. З жартами-примовками. З мораліте, гідними Стівена Кинга: «Маленька дівчинка почула запах газу, але не сказала про це мамі. І ось, темної-претемної ночі...»

— В домі вісім дріб шістнадцять

Кіт живе

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Де батько твій, Адаме?» автора Олді Генрі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ваш вихід, або блазнів ховають за огорожею“ на сторінці 20. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи