Розділ «Павло Бондаренко Тінь Люцифера»

— Район падіння гелікоптерів оточили?

— Звичайно, — пожвавішав міністр оборони, — відразу ж. І війська, і підрозділи МНС.

— Нікого туди не пускати, особливо пресу.

— Піднімуть галас…

— Нехай піднімають, не вперше. Не вистачало нам ще паніки. Збери брифінг, нехай їм «згодують» якусь казочку.

Замислено покрутивши в руці олівця, президент, ні на кого не дивлячись, додав: — І ось що… Усіх, хто хоч щось знає про цей випадок, від прикордонників до останнього сержанта з аеродромного обслуговування, — під охорону, щоб не плескали язиками. — Чи ж варто, Леоніде Дмитровичу? — засумнівався Шевченко. — Однак чутки підуть. А там і писаки ґвалт піднімуть: чому, мовляв, усіх причетних до інциденту ізолювали? Чи не повторюється щось на кшталт Чорнобиля? От тоді й почнеться паніка… — Чутки ні до чого не причепиш, — буркнув президент, — а який редактор дозволить друкувати неперевірену інформацію? Якщо твої люди виразно пояснять їм наслідки… Було видно, що президент уже отямився від перших вражень і знову натяг віжки, які було провисли.

— А наука що скаже? Міркування якісь є?

Лиховид підвівся, відкашлявся й невпевнено мовив:

— Ну-у… надто мало часу було для того, аби визначитися. Коли б не розвідка, ми так би нічого й не знали. Нещодавно ми отримали деяку інформацію з аналітичного відділу СБУ. Вона ще не до кінця опрацьована, проте деякі важливі моменти, я вважаю, з’ясувати вдалося.

— То чому ж ви мовчали? Ану…

Леонід Дмитрович скоса зиркнув на Костянтинова і встиг помітити ледь вловиму посмішку, що промайнула на обличчі шефа СБУ, який був задоволений можливістю відзначитися перед президентом, тим паче в присутності свого головного конкурента.

Тим часом академік підійшов до мапи, що висіла на спеціальному стенді. На ній було позначено шлях атмосферної Аномалії. Товста червона лінія вже піднялася вище Котовська й от-от повинна була виповзти за межі Одеської області. Щопівгодини в кабінеті з’являвся технічний співробітник Ради безпеки й робив на мапі необхідні позначки. — Спостереження за Аномалією не припиняються ні на секунду. Ми контролюємо її рух як із землі, так і з повітря — там постійно патрулюють гелікоптери Міністерства оборони та МИС. — Не контролюєте! — різко перебив його президент. — Не контролюєте, а супроводжуєте. Погодьтеся, це не одне і те ж.

У кабінеті зависла тиша.

— Продовжуйте, прошу вас, — кивнув президент.

Лиховид перевів подих, розгублено глянув на Костянтинова і тремтячим голосом почав доповідати:

— Поки що… поки що дослідження нічого не дали. Єдине, що ми знаємо напевне, це те, що вона небезпечна і для людей, і для техніки, ціною… дуже великою ціною… — Учений замовк, дістав хустинку й непевним рухом витер спітніле чоло. — Ми поки що остерігаємося зондувати Аномалію безпілотними апаратами, але вважаємо цілком установленим, що вона здатна поглинати енергію, до того ж енергію будь-якого виду.

Костянтинів кивнув.

— Ми також установили, — продовжував академік, — що Аномалія рухається певним курсом, на який не впливають переміщення повітряних мас. Вона йде зі швидкістю вісім — десять вузлів уздовж тридцятого меридіана, точніше, п’ятдесят кілометрів на схід від нього, на різній висоті. Причини змін висоти поки що не встановлено. Підозрюємо, що це якось пов’язане з реакцією Аномалії на енергетичний потенціал об’єктів, які трапляються на її шляху. — Тобто, — поміркувавши, сказав президент, — ми можемо утримувати її на великій висоті, вимикаючи енергію на її маршруті?

Лиховид схилив голову.

— Ми можемо спробувати це зробити… Адже можливості Аномалії практично невідомі. Крім того, електроенергія — це лише один її вид, потенційна енергія вуглеводневого палива, вибухових речовин, сонячна енергія, нарешті, психічна й біологічна енергія самої людини… — Академік розвів руками, зітхнув і втомлено додав: — Принаймні, знаючи, як рухається Аномалія, ми можемо евакуювати населення цих районів… — Цікаво, звідки така впевненість? — пробурмотів міністр оборони, ні до кого конкретно не звертаючись. — Це може бути й випадковістю. Розряджені акумулятори сторожовика ще нічого не доводять.