TextBook — Тепер уважно, Егерте… Ви були з деканом, коли він почув про Кінець Часів?
Егертове горло пересохло, він зміг тільки кивнути.
— Добре… Що сказав пан Луаян, що він зробив?
Сам себе жахаючись, Егерт вичавив:
— Він пішов… До себе в кабінет…
— І що він робив у кабінеті?
Соллю раптом полегшало, він зрозумів, що нічого про це не знає.
— Що він робив у кабінеті, Егерте?
Студенти танцювали, навколо Лиса вертілася гарненька Фаррі, і посеред веселої гулянки неймовірними здавалися й шурхітливий голос Фагірри, і крапля отрути на кінчику витонченого стилета.
— Не… знаю, — прошепотів Солль. — Я не бачив…
— Вас же просили дивитися й слухати, ви пам’ятаєте?
Кінчик стилета майже торкнувся сорочки.
— Ніхто не бачив. Це неможливо… Він замкнув двері…
Фагірра розчаровано зітхнув.
— Погано, дуже погано… До речі, пан декан колись відмикав при вас свій сейф? Він замкнений на замок чи на заклинання?
Пам’ять Егерта відразу по-зрадницькому підсунула йому картину — ось декан підходить до однієї із замкнених шаф…
— На замок, — простогнав він, аби хоч щось сказати.
— Що там усередині, ви бачили?
Жоден із веселунів-юнаків не зауважував, звісно ж, ні стилета, ні Егертової блідості. Лис на повен голос заявив, що ось і настав великий час сходити випорожнитися.
— Ні, — видихнув Егерт. — Я не знаю…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шрам» автора Дяченко С.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя ЛУАЯН“ на сторінці 7. Приємного читання.