TextBook — Не та кров! Не та! Не він! Знов не він!
Нічки розвернулися до Ірки та її друзів.
— Один залишився, один! — заскреготали тварини. — Це він! Він! — Гнучкі пальці-макаронини показали на Богдана.
— А чого я? — розгублено пробелькотів хлопчак.
Юрба нічок невблаганно посунула на нього.
— Це він, він, він! Молодий! Ходи-но до нас! Хазяїн тебе хоче!
— Багато хоче та мало візьме! — гукнув Богдан, стискаючи кулаки. — От змусили мене меч залишити, а як би він зараз пригодився!
— Он тобі ціла стінка з мечами, бери, який хочеш! — кивнула Тетянка на стінку холу з колекцією зброї, що красувалася на ній.
Останні карти зі старої колоди впали дрібними клаптиками, пошматовані вістрями веретен.
— І як же туди дістатися? — пирхнув Богдан.
Атакуючі нічки оточили їх півколом.
Ірка схопила хлопчака за плече:
— Ти ж здухач! Стань здухачем — то й перелетиш!
— Ти знаєш, боюся, що посеред такого галасу я не зможу заснути, — процідив Богдан.
— Тетянко, приспи його!
Тетянка скоромовкою забелькотіла:
— Ходить Сон по вулоньці…
Але нічки не збиралися давати їй часу, аби закінчити замовляння.
Заскреготівши: «Він, він! Знайшли! Наш!», — тварини перейшли в наступ. Довгі пальці вчепилися Богданові в ноги…
— А от і фіг вам, не ваш! — раптом розлючено закричала Тетянка й… схопивши Богдана за плечі, вона щосили вдарила хлопчака головою об стінку!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ірка Хортиця приймає виклик» автора Волинська Ілона на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чаклунство за наймом“ на сторінці 69. Приємного читання.