Розділ без назви (1)

Борги нашого життя

— З приводу щасливця я б точно посперечався, — похитав я головою. — От зараз тут сиджу з вами і не знаю, що там з Тонею, де вона, і взагалі…

— Головне, що цей покидьок підтвердив — твоя дівчина жива.

— Він сказав, що я можу її не впізнати… Що вони з нею зробили? І де її шукати? Певно треба було одразу йти до міліції, втратив уже кілька годин…

— Тут така справа… — Семен роздумуючи почухав своє підборіддя. — Певно для тебе це стане ще однією несподіванкою. Одне слово, цей недобиток написав на нас заяву у міліцію…

— Він на нас написав заяву в міліцію? Про що?!

— Замах на вбивство. Спроба вбивства, вчинена' мною, тобою і покійним Грінспеном. Підозрюю, що заява була направлена в міліцію одразу, щойно ми цю саму спробу з твоєю допомогою провалили. Так що нас може розшукувати міліція. Тому йти туди з якимись заявами — самогубство.

Я ошелешено дивився на нього.

— Звідки у тебе ця інфа?

— Ну є в мене джерело в міліції. Не підводило ще ні разу.

Я видихнув.

— Не знаю посадять мене, приб’ють чи ні, але Тоню знайти я зобов’язаний.

Семен на знак згоди енергійно кивнув.

— Так, звичайно, ми почнемо її шукати. Але в міліцію поки що ходити не варто.

— І як ми без міліції зможемо її знайти? Де її шукати?

— Я думаю, що їй, звичайно, дісталося, але скоріш за все вона жива, — Сем глянув на мене і швидко додав. — Точно жива. І я не думаю, що вони там десь у себе будуть її довго тримати. Треба пройтися по всіх лікарнях, попитати, чи не поступала така постраждала. І я просто зараз переговорю зі своїм джерелом в міліції — може він щось підкаже…

— А я пройдусь з Андрієм по лікарнях, аби йому менше там світитися, — докинула Віка. — Коли починаємо?

— Просто зараз, — відповів я.

Упродовж наступної доби ми з Вікою обійшли-обдзвонили всі лікарні, всі відділи травматології, нейрохірургії, всі лікарняні прийомники, всі травмопункти міста. І не знайшли її. Ввечері ми знесилені дісталися квартири, яку винаймали Сем з Вікою, і одразу ж почвалали на кухню. Коли туди зайшов Сем, ми у повній мовчанці сьорбали каву.

— Ви так і будете мовчки сидіти з чашками в руках? — спитав голосно Семен.

— Ми обійшли всі лікарні міста, відповів я. — Тоні немає ніде…

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Борги нашого життя » автора Герасим Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (1)“ на сторінці 96. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)
  • Розділ без назви (2)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи