Розділ двадцять четвертий, у якому Марійка розчаровується в лицарях

Київські відьми. Меч і Хрест

Мітла зі стуком упала на асфальт.

Дарина вила, нахиливши голову:

– и-и-и-и-и-и-и-и-и!

– Що? Що? – кинулася до неї напарниця, намагаючись заглянути тій в обличчя.

– Пече! Обпекло… – промимрила та, хворобливо гаркавлячи. Вона злегка розсунула долоні, і в щілині, що утворилася, Марійка побачила червоно-рожеву смужку її лоба.

Лоб був обпечений! Ошпарений!

Позначений розжареним клеймом: ВІДЬМА!

«Ні!»

Боячись повірити, Марійка істерично подивилася на дорогу в печери, що бігла вниз, доступну й відкриту всім бажаючим, намагаючись розгледіти там невидиму й непереборну перешкоду, поставлену лише для них.

Зачекавши, вона рушила туди, виставивши руку з переляканим вказівним пальцем.

– Стій! – гірко гаркнула Чуб. – Не потрібно! Третє правило дідуся пам’ятаєш? У мого дідуся, в книжці? Відьма не може ввійти до церкви!

– Але ми не відьми, ми – Києвиці… – розгублено пробубоніла Ковальова.

– Ні, Марійко, відьми, – жалібно проскиглила Дарина, як і раніше, упираючись у долоні чолом. – Усе. Нам туди шлях заборонений.

– «Моє Місто – не подарунок вам, а прокляття! Ви помрете перш, ніж ряба стане любою, а біль згорить у вогні, бо ваш порятунок лежить там, куди вам немає вороття…», – згадала Марійка слово в слово.

І неприємний осад піднявся й затопив нутро по самі груди.

Вони були – поганими. Поганими, й усе, хоч що б вони там собі напридумували! І бути поганими було дуже неприємно.

– «Бо той, хто стоїть між пітьмою та світлом, не може належати ні світлу, ні пітьмі», – закінчила Ковальова.

– Та-ак, – підвела сумний підсумок Чуб. Вона невпевнено памацала свого лоба і навіть спробувала його нахмурити, але тут же хворобливо ойкнула: – Боляче! Що в мене там?

– Увесь почервонів. – Марійка зняла рюкзак і, підпираючи коліном, вивудила з його надр маленьке люстерко.

Чуб похмуро оглянула своє обпалене чоло, почуваючи себе не так прокаженою, як підломленою неспростовним крахом свого прекрасного плану. Позаяк була з тих, хто, помираючи, думає зовсім не про свої страшні гріхи, а лише про те, як би відкрутитися й не померти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Київські відьми. Меч і Хрест» автора Кучерова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцять четвертий, у якому Марійка розчаровується в лицарях“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ перший, у якому з’являється чорний ворон

  • Розділ другий, у якому Марійка виявляє небезпечну пристрасть до краси

  • Розділ третій, у якому шляхи трьох героїнь несподівано перетинаються

  • Розділ четвертий, у якому Дарина втрачає роботу, Катя – кабана, а Марійка – здоровий сон

  • Розділ п’ятий, у якому вчинено злочин

  • Розділ шостий, із якого ми дізнаємося, що головною ознакою відьми є хвіст

  • Розділ сьомий, у якому Катя стає дуже ввічливою

  • Розділ восьмий, у якому Марійка безуспішно намагається порахувати київські Лисі Гори

  • Розділ дев’ятий, у якому Дарина вчиться літати

  • Розділ десятий, де ми знайомимося з Луканькою або Анчуткою

  • Розділ одинадцятий, у якому Катя несподівано дізнається, що в неї є чоловік

  • Розділ дванадцятий, у якому Мишко і Марійка йдуть із дому

  • Розділ тринадцятий, у якому збувається пророцтво брюнета

  • Розділ чотирнадцятий, у якому Марійка відвідує божевільню

  • Розділ п’ятнадцятий, що складається майже із суцільної любові

  • Розділ шістнадцятий, у якому з’являються провали

  • Розділ сімнадцятий, який оповідає про те, що люди гинуть за метал

  • Розділ вісімнадцятий, у якому Марійка зустрічається з Мефістофелем

  • Розділ дев’ятнадцятий, у якому ми відвідуємо кафе Семадені

  • Розділ двадцятий, у якому Дарина Чуб викликає дух Віктора Васнецова

  • Розділ двадцять перший, у якому автор пропагує XIX століття

  • Розділ двадцять другий, у якому Марійка розуміє ціну справжньої любові

  • Розділ двадцять третій, у якому нам загрожують Апокаліпсисом

  • Розділ двадцять четвертий, у якому Марійка розчаровується в лицарях
  • Розділ двадцять п’ятий, у якому Булгаков згадується недобрим словом

  • Розділ двадцять шостий, у якому все горить синім полум’ям

  • Розділ останній, у якому все закінчується назавжди і починається знову…

  • Епілог

  • Легенда про моє місто

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи