Розділ «Книга друга Воскресіння Люцифера»

Речиславу перехопило подих, він подався до екрана, ніби жадаючи схопити Крона за руки.

— Хто саме... чи відомо, хто здійснив утечу?

— Так, відомо. Ти недарма хвилюєшся. Один з порушників — твій сни Віктор... або, як він сам себе величає, Будяк.

— О ясні зорі! — стукнув себе кулаком по голові Речислав.— Дурень, старий дурень!

— Що з тобою?

— Те, що моє місце на смітнику, а не в Світовій Раді! Осел, справжнісінький осел! Кілька днів тому Віктор прилетів до мене для серйозної розмови. А я замість того, щоб збагнути парадоксальність ситуації, відмахнувся від нього. Він буквально заявив мені, що «ми ніколи вже не зустрінемося!»

— Так,— важко мовив Крон, і густі брови ученого суворо зійшлися докупи.— Для Головного Детектива це неприпустимий промах. Але про це потім. Тобі доведеться очолити групу для розслідування того, що сталося.

— Чи що-небудь відомо про напрям польоту?.

— Анічогісінько. Ти повинен знати, що космокрейсер «Прометей» призначено для часово-просторової інверсії. Його політ неможливо проконтролювати апаратурою, встановленою на Диспетчерських Космостанціях.

— Як дітям вдалося захопити крейсер?

— Про це маєш дізнатися ти!

— І все-таки... хоч що-небудь відомо?

— Досить багато. Втікачі залишили відеозапис своїх прощальних звернень до людей Землі. Кожен з дванадцяти намагався аргументувати, щоб пояснити відчайдушний крок.

— Їх дванадцятеро?

— Так. Шість хлопців, шість дівчаток. Твій Віктор-Будяк — лідер. Проте вирішальну розмову перенесемо на потім. Тепер ми знайомимо з надзвичайною ситуацією жителів Планети І Сонячного Космосу. За кілька хвилин ввімкнеться Телеінформ. Слухай, дивися і вирішуй Речиславе. Я сподіваюся, що на цей раз ти будеш обачніший.

Головний Детектив знетямлено мовчав, все ще неспроможний переварити те, що відбулося. Крон знову порушив паузу:

— Ти очолиш професійну групу детективів. Ми сподіваємося підключити до вас Радана... якщо він повернеться до актуальної свідомості. Без нього це завдання важко вирішити.

— Розумію, розумію,— прошепотів Речислав.— Ця проблема незмірно ширша за рямця юрисдикції чи детективного розслідування. Ах, яка необачність! Ніколи не пробачу собі.

— Гаразд! Пізно каятися. Готуйся до роботи. Я не прощаюся. Уважно прослухай передачу.

Постать Крона розтанула. Натомість з’явився в стереоекрані Алесандро Діас — відповідальний секретар Світової Ради, смаглявий мулат з чорними очима, енергійний, рухливий. Він коротко виклав зміст надзвичайної пригоди, зауважив, що втеча групи дітей має важливе значення для дальшого поступу земного соціуму, запросив серйозно сприймати і аналізувати прощальні звернення втікачів і надсилати свої міркування до Світової Ради. Після цього попередив, що будуть демонструватися записи відеофільму, передані дітьми вже після старту космокрейсера з Планети.