І вони здружилися на волі —
Кінь і хлопець,— як одна душа!
Промина за роком рік.
Зорі. Пишні луки.
Стриб-скік! Стриб-скік!
Вже забулись муки.
Гей, лети, юнацький вік,
Під пісенні звуки!
Стриб-скік! Стриб-скік!
Де нема розпуки...
Виріс кінь — казкова довга грива!
Скаче — не торкається землі.
Виріс хлопець — парубок на диво!
Меч йому скували ковалі.
Кличе дума в січову дорогу,
Степ полинним запахом зове.
Мати плаче, мати просить Бога,
Щоб дитя лишилося живе...
Проводжало юнака все рідне село. Дівчата співали величальну пісню. Наречена йшла поряд, тримаючись за стремено, витирала дрібні сльози із щоки. Батько благословив сина, а мати довго дивилася вслід, аж доки вершник на зоряному коні розтанув на імлистому обрії.
Скаче степом запорожець юний,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пітьма вогнища не розпалює» автора Бердник О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Падіння Люцифера“ на сторінці 72. Приємного читання.