Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

– А ви… Ви… – задихається від сорому і гніву. – Мартопляс!

Зморщився Олексій, немов оцту ковтнув.

– Ну от, – каже, – у мене від вашого голосу знову зуб розболівся!

За порожній шинквас зайшов, чарку собі налив.

Добре, що в салоні ніхто того не бачив.

– Пияк! Боягуз! – продовжує йти у наступ Муся. – Бабій!

Аби тільки не дати йому оговтатись.

– Звідки такі висновки? – спокійно каже негідник.

– Усі бачать, як ви біля мадам Такіхасі в’єтесь!

– А ви мені що, дружина, щоби ревнувати? – посміюється той.

– Та мені на вас… тьху! – каже Муся. – Але перед людьми ж незручно!

– Так ми ж тут для того і є, щоби людей підбадьорювати різними сімейними сценками!

– Це огидно, огидно! – фукає Муся.

– Огидно зі столів посуд красти!

Сказав і пішов собі.

Ніби холодної води Мусі за комір вилив.

Поки гості на верхній палубі розважалися, присоромлена Муся зі своєю здобиччю побігла до каюти.

Намагалася тихо прослизнути, щоби її ніхто не побачив. Але не вийшло. Адже назустріч їй викотилася, сувора мов фурія, мадам Шток. За нею – Жорж із кліткою, умовляє не ганьбитися.

Але мадам Шток біля кожної каюти зупиняється і шепоче страшним голосом:

– Соломоне! Соломошо…