Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

Насупився Іполит:

– От недарма ваш тато вельмишановний казав, що ви поведені на романах того шарлатана!

– Та це ж не просто романи! – ледь не кричить Муся, незважаючи на конспірацію, котру сама ж оголосила. – Це нове слово в криміналістиці! А відбитки пальців! А методи знаходження! А слідчі експерименти! А антропометрія! Ох…

І стишила голос, адже не можна ж так розмовляти з малознайомою людиною! Ще подумають, що вона собі замість чоловіка, мартопляса і пияка, втіху знайшла. А таке Муся про себе думати не дозволить.

І мовить тихенько, з посмішкою, ніби про погоду мова йде:

– Одне слово, чи хочете, аби я вам допомогла, чи мені піти?

Іполит Вікентійович теж розчервонівся, надимається від гордощів.

– Я вас не тримаю… – каже ображено.

Муся тут же вигляд зробила, що хоче встати та піти.

Тільки, звісно, нікуди не пішла, адже Іполит Вікентійович свою руку благально на її поклав.

Здолав таки гордість.

А Муся саме на те і розраховувала!

Нарешті трапилась нагода все спокійно розди витися!

З Іполитом Вікентійовичем зробити це найпростіше. Він тут – офіційний представник поліції, ніхто не заважатиме.

Навіть нахаба напарник десь по палубі гуляє разом з усією публікою.

У коридорах тиша, така, яка вночі була.

Іполит відчинив двері каюти ключем, котрий йому капітан дав, чемно пропустив Мусю вперед.

А тій тепер багато не треба – лише дещо перевірити, те, що під наглядом «чоловіка» не встигла. Перевірити – і те, що вважає за потрібне, Іполиту повідомити.

Нехай собі веде це слідство як може. Тільки б не заважав.

Оглянувши каюту при денному світлі, розпочала Муся свою «лекцію» (а сама, варто сказати, себе доктором Шерлом уявила – і збоку собою ж замилувалась, адже все відбувалося майже по-книжному!).