Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

– Маман, припиніть, незручно… – зупиняє її Жорж.

А підступний папуга цього разу – на боці маман, кричить на весь коридор:

– Соломошо, дай червінець!

– Незручно на стелі спати! – відказує мадам Шток і знову в кожні двері стукає: – Соломоне, гаспиде, все одно ж знайду!

Зі своєї каюти-цирульні мосьє Очінь визирнув:

– Ви на куафюр, мадам?

– Згинь, сатано! – лається мадам Шток.

І далі побігла.

Ледь Мусю з ніг не збила. А пробігаючи, жалісним оком в її бік скосилась і патетично руки заломила:

– Ось, голубонько, затямте, що таке шлюб з такими зрадниками, як мій і ваш!

Муся одразу і затямила.

Хоч і дуже кортіло їй сказати, що до того зрадника не має жодного стосунку. Але втрималась, подумавши, що своїм «сумним прикладом» мадам Шток нібито підтримує, жіночу солідарність проявляє, а значить – недаремно тут хліб споживає.

Промчали Штоки повз неї, нарешті настала тиша.

Обережно відчинила Муся каюту – дякувати богові, там нікого не було.

Певно, «співмешканець» чарівну мадам Такіхасі впольовує.

Але все одно треба підстрахуватися.

Муся взяла свій саквояж і у вбиральні зачи нилася. Про всяк випадок воду пустила і взялася до справи.

Робила все так само, як і в апартаментах вбитого інженера. Тільки тепер не квапилася. Розставила на мармурі всі свої скляночки і колбочки, пензлики розіклала. Обережно з ридикюлю поцуплені прибори дістала – двома пальчиками, щоби сліди не стерти. Графітом посипала – є відбитки!

Перезняла їх на папірці.

Кожен охайно підписала – «Лизавета Павлівна Копито», «Княжна Анастасія», «Ольга (служниця)».