Той із задоволенням присів на вільний стілець.
Муся поклала руку на його плече: не вистачало, щоби її напарник програв тут свій останній костюм зі шкарпетками на додачу!
– Фальшренонс! – повідомив князь і, продовжуючи розмову, повів так: – Так ось… Про що я говорив? Ага. Так ось цей Юджин Ілай, американець, ще два роки тому здійснив злет із палуби крейсера «Бірмінгем»…
– Бути того не може! – вигукнула Муся, чим привернула до себе увагу поважного чоловічого товариства. – Прямо посеред моря? Він же міг впасти і потонути!
– Розкриваюсь! – сказав купець.
– Прошу, прошу… – промугикав князь. – Триплет!
І лагідно посміхнувся до необізнаної панянки:
– Так, голубонько, так. З палуби в море. І приземлився туди ж – на палубу!
– Цирковий трюк… – пробурмотів купець, збираючи карти.
– Помиляєтесь, пане Кривошапко, – сказав промисловець. – Не трюк, а військова техніка майбутнього. До речі, панове, мене сам государ викликав, мовляв, на моєму заводі будуть випускати саме такі крейсери – нового зразка. Зі злітним покриттям.
Муся сильніше вчепилася в плече Олексія й округлила очі:
– Ох, невже можливі такі аероплани і кораблі?!
– Звісно, – кивнув князь. – Аероплани з бомбами на борту!
– Який жах! – знову вигукнула Муся і звернулася до Олексія: – Любий, не грай більше. Тобі сьогодні не поталанить!
Олексій, зображаючи незадоволення, скинув її руки зі свого плеча:
– Йди-но до дам, люба! І не говори під руку!
Чоловіки з розумінням захитали головами.
Муся ображено відійшла.
А шкода!
Адже вона могла б побачити, як її напарник повільно виклав на зелене сукно чотири тузи…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 104. Приємного читання.