— Пане Кошовий, я дізнався — ви тут. І можете наробити дурниць.
— Від кого ви... А, ви ж... — Клим знову сьорбнув рятівної кави. — Шацький, ви дарма вештаєтесь сумнівними закладами.
— Згоден із вами, пане Кошовий! — вигукнув Йозеф. — Тож заберіть мене звідси. Ви ж знаєте, моя фейгале такого не подарує.
Тима картинно розвів руками.
— Бач, дбають. Паняй звідси, паняй.
У голосі злодія дзенькнула ледь помітна теплота й турбота, дуже подібна до батьківської. Хоча Тима годився Кошовому за віком хіба в брати.
Допивши двома ковтками рятівний напій, Клим підвівся й рушив за Шацьким.
Знадвору на них чекав екіпаж.
— Мороз, — мовила Магда Богданович, яка стояла поруч із коляскою.
— Мною нині опікується забагато народу, — пробурчав Клим.
— Хіба це погано?
— Є в світі безліч значно гірших речей, тут я з вами згоден.
— Пан Шацький запевнив: удвох нам удасться переконати вас узятися за розум.
— Довго переконував?
— Та не дуже, — Магда легко всміхнулася.
— Ви щось сказали про мороз, пані Магдо.
— Так, мороз нині трошки більший, ніж учора. Довго змушуєте на себе чекати.
— Все, що хотіли мені сказати сьогодні?
— Треба жити далі, Климентію.
Шацький кивнув, мовчки погоджуючись.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Різник із Городоцької » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Львів, грудень 1913 року, Верхній Личаків“ на сторінці 4. Приємного читання.