Розділ «Брія»

— Та не довелося, — силувано засміявся Мартин. — Коли ця дама обдарована такими нищівними чарами, то може, й добре, ні? Ми, проте, маємо, запис її голосу. Гарний голос, що не кажи…

— Так ви що, прослуховували старого? — обурився Ян. — Хіба це законно?

— Та ні, на загал, — тонко усміхнувся слідчий, — але, коли б справа витанцьовувалася, суд дав би дозвіл. Заднім числом.

Ведучий рвучко зітхнув.

— Цікаво знати, — уже не боячись явити острах, запитав він, — цікаво, що ж вона йому сказала?

— Мі бара еле.

— Що?!

— Мі бара еле, — повторив слідчий, не ховаючи глузливого вищиру. — «Хто зробив це», як мені люб’язно переклав наш знайомець Дан Сегал. Це тобі нічого не говорить?

Ян сполохано хитнув головою. Вона могла таке сказати. Але що це значить? Що?

Мартин шкірився, абсолютно, мабуть, задоволений собою. Коли він певен у своєму здогаді, навіщо розказує все це? Навіщо мучить його своїми натяками? Некликана лють зануртувала Янові аж попід горлом.

— Дивовижно, — холодно й уїдливо проказав він, — сьогодні всі мене тішать дотепними загадками. Спершу Франц, Маріччин чоловік, тепер ти ось…

Мартинів усміх зів’яв просто-таки стрімголов.

Ян замружився, сьорбаючи схололу каву. Хто зробив це? Хто, зараза, винен в усьому? Він втратив все, що мав — жінку, друга, спокій… Заради чого, цікаво? Навіщо?

«Ніхто не знає, які у мене проблеми, — співав Сатчмо, — Глорі-алілуя!»

ТРЕТЯ ЗАПОНА

Нотатки Якова Левіна

Вустами Моше промовляв Всесильний: «Дотримуйтесь моїх настанов; худобу свою не зводь з іншою породою, поля свого не засівай зерном різнорідним, і одяг зі змішаного сукна, з шерсті та льону, не вбирай».

Розділене Творцем повинно залишитися розділеним, бо тільки в Ньому все знайде виправлення і єдність. Ми не вміємо принести світові єдність, а лише змішуємо світло з нечистотою, породжуючи нечистоту.

Коли так, не можна поєднувати світло нефеш зі світлом руах, світло руах зі світлом нешама, адже кожне попереднє менш досконале ніж наступне, і, поєднуючись, вище приймає в себе вади нижчого.

Слід шукати того, хто розділяє з тобою дух, і тінь, і подих. Можна іти за тим, хто ступив на сходинку вище. Але союз із нижчим за тебе принесе лише страждання. Ви живете в різних світах, і жодному не перетнути межі. Є такі, що силкуються зламати кордон, але даремні зусилля і лиха покута.