Чоловік ліниво знизав плечима. Замість нього відповіла Меллорі:
— Це означає, що ваш син не бачить сновидінь.
— Поки що не бачить, — поправив її Далтон.
— Так, — кивнула білявка, — поки що не бачить.
77Мене розбудило Далтонове цокання язиком. За годину до того я переставив вільний стільчик у куток біля входу та непомітно закуняв на ньому. Виринувши зі сну, сів рівно та роззирнувся. Далтон ще раз, дивлячись на мене, цокнув язиком, а потім, переконавшись, що я звернув на нього увагу, поманив рукою. Я скочив на ноги й підступив до основного монітора.
— Що?
— Почався швидкий сон, малому щось сниться.
Меллорі відсунулась і тепер одночасно стежила за екранами обох моніторів. Біля неї на столі стояла напівпорожня чашка з кавою. Я розташувався за доктором Далтоном, сперся на спинку його крісла та нахилився до екрана. Сформоване програмою зображення нагадувало щось середнє між наповненим бульбашками синім гелем і зрізом стеблинки під мікроскопом: тисячі біло-блакитних бульбашок і темно-зелених вакуоль[64] штовхалися, то розпадаючись на декілька менших цяток, то зливаючись у невиразні плями. Я напружився, марно намагаючись вирізнити з того мерехтіння що-небудь осмислене.
— Нічого не розрізняю.
Енді Далтон витягнув із миски жовтувате драже, поклав на язик і почав жувати.
— Знаю. Почекаємо.
Я глянув на електронний годинник у спальні — 00:53 — і саме завдяки цьому зафіксував момент, коли Теодор несподівано сів у ліжку. Серце важко скинулось у грудях.
— Він сів у ліжку! — в герметичній тиші тісної кімнати мій, у принципі, не дуже голосний вигук прозвучав неначе постріл. Ні Меллорі, ні доктор Далтон не промовили ні слова, та я відчув їхнє раптове напруження.
— Спить? — не поворухнувшись, зронив Далтон.
Його асистентка кинула погляд на менший монітор.
— Так.
На головному моніторі все ще клубочилась мішанина синіх бульбашок і пульсуючих зелених вакуоль. Зо дві хвилини Тео сидів, а потім тихенько запхинькав.
— Він спить? — повторив запитання Енді Далтон.
— Так, дельта-ритм[65] як під час сну.
— Він плаче вві сні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зазирни у мої сни» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 3“ на сторінці 33. Приємного читання.