— Поїдемо. Ми тут лише на одну ніч. Чи тобі не подобається?
— Подобається, — особливої впевненості в його голосі не вчувалося. Я подумав, що якби не LEGO, йому зовсім не сподобалося б. — А це нащо? — Тео торкнувся долоньками шапочки.
«Почалося».
— Е-е… це щоб ти краще спав, — викрутився я.
— А де твоя?
Я хмикнув.
— Я вже дорослий, мені не допомагає.
— А-а…
Раптом згадав про прохання Енді Далтона — вистромив із-під ковдри руку й увімкнув один із нічників. Лампа затопила спальню ледве вловним зеленкуватим світлом.
— Тату, дивися, — Тео показав рукою на стелю. — Зірки!
Задерши голову, я вгледів, що стелю обклеєно флуоресцентними зірками, з яких склалося кілька химерних сузір’їв. У млявому світлі нічника зірки палали, наче справжні.
— Ага, бачу.
— Клас!
Ми не пролежали мовчки й хвилини, коли Тео смикнув мене за руку.
— Тату…
— Що?
— Хочу туди, де дивляться на зірки.
— До обсерваторії? — я вражено спостерігав сина.
— Так! В ос… ос… — він не зміг повторити слово, тож знайшовся: — Там, де зірки.
— Ми зараз поспимо, а завтра я поговорю з Лізою та Меллорі, щоб вони нас відвели до обсерваторії, домовились?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зазирни у мої сни» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 3“ на сторінці 31. Приємного читання.