Розділ «Частина Третя»

«Козацтво, яке пан воєвода називав «Грицями-свинопасами!» — внутрішньо усміхнувся Тарануха.

Неодноразово чув те від покійного князя Острозького.

Жолкевський зрештою взяв себе в руки, навіть попробував грати перед старшиною. Сказав, що привіз їм королівське прощення, від імені короля обіцяв підняти число реєстровців до чотирьох тисяч, платити їм по червінцю та кожухові на рік.

— Чи не замалий реєстр, пане воєводо? Лише на Січі п'ятнадцять тисяч, султан і кримський хан рахуються з їхньою силою. Його королівська моць обіцяв значно збільшити реєстр!

— І православну церкву просимо поважати! — додав Томило, людина твердої принципової вдачі.

Жолкевський ледве стримував себе, навіть видом показував, що ставиться до співрозмовників зверхньо, а їхні докори сприймав як образу.

— Ходить поголос, що гетьман збирається в новий похід? То з відому його королівської моці? — запитав воєвода, але відповіді не одержав.

Руку Жолкевський не подав навіть гетьману.

Увечері Лешка збирала чоловіка в новий похід — їхав з гетьманом на Трехтемирів, а звідти в степи. Хтозна на який час?!

На волю

Дорога йшла лівим берегом Тясмина біля самої води, чистої, як з криниці, Левко навіть з коня бачив, як гуляла поміж водорослями на дні риба — метала ікру.

— Ого, яка сомина! — вигукнув Ілляш, показуючи на викрут річки.

— Скажеш! Сом носа з нори не покаже!..

Якийсь час козаки стояли на місці, не залишаючи коней — спостерігали за діловим життям річки, найпаче на обмілинах.

Неподалік Суботова дорога лізла на підвищення — звідси до самого виднокола милували око м'які ландшафти річкової заплави, де-де порослої деревами, переважно вербами. Південний небокрай нерівно темнів, там починався Чорний ліс, про який хлопці стільки чули.

Левко та його друзі, що супроводжували в поїздці, угледіли внизу під горою укріплений хутір чигиринського підстарости Хмельницького і пустили коней чвалом.

Притишили біг біля самих воріт.

— Днями Сагайдачний вирушив у степ.

— Ми теж. Чи, може, передумали? — занепокоївся Ілляш.

— Скажеш! — знову буркнув Покрова.