Самковський ствердно кивнув.
— Щойно подзвонить хтось з приводу некролога, дайте знати.
— Зроблю, шефе.
— Дякую, — Вістович звівся на ноги і поклав на стіл гроші за випивку. — Доїдайте обід, Самковський, даруйте, що перебив.
— Дурниці, — відповів той, — радий вас був бачити, шефе.
Комісар відчув, що цього разу підлеглий говорить щиро, хоч сам навряд чи міг зізнатися в тому ж самому.
Наступного дня, під вечір, комісар отримав звістку від бургомістра з Калічої Гори. Якийсь волоцюга ухопив комісара за рукав плаща й упівголоса повідомив, що за дві години його чекатимуть у тій самій кнайпі «Під білим вепром». Не давши Вістовичу опам'ятатися, волоцюга швидко зник за рогом.
Очевидно, бургомістр дізнався, де лігво Упиря. Якщо так, то все закінчиться раніше й за іншим сценарієм, аніж він запланував... О десятій комісар уже був на місці зустрічі. Кельнер кивнув йому на ті самі двері, за якими починалися сходи донизу, де, очевидно, його, як і минулого разу, чекав бургомістр. Цього разу чоловік не мав при собі ані ножа, ані смальцю і, здавалося, навіть перебував у доброму гуморі.
— Радий бачити живим і здоровим, комісаре, — привітно сказав бургомістр, але навіть і не думав підводитись.
— Радий навзаєм, — прибрехав комісар.
— У мене для тебе гарні новини, — продовжив бургомістр. — Мої зарізяки працюють краще, аніж поліція, і я вже знаю, де помешкання того скурвисина, що тобі потрібен.
— Чудово, — Вістович не приховав радощів: — І де ж?
— Давай спершу нагадаємо собі навзаєм нашу домовленість, — мовив бургомістр. — Ти обіцяв, що найближчим часом на Калічу Гору не буде поліційних облав. Так?
— Правильно, — кивнув комісар, — рік щонайменше.
— Іти обіцяєш, що так воно й буде?
— Обіцяю.
— А присягнути можеш?
— Хоч на Євангелії.
— Я завжди казав, що кожен поліціянт в душі брехлива сволота, — несподівано мовив бургомістр: — І ти не виняток, Вістовичу...
Запала мовчанка, і комісарові навіть почулися тихі кроки за спиною. Втім, озиратися було ще небезпечніше, аніж залишатись на місці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Візит доктора Фройда» автора Коломійчук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Львів, 6 березня 1904 року“ на сторінці 10. Приємного читання.