— Тобі туди, — доглядач відпустив Олега й кивнув на флаєр, який стояв трохи в стороні.
Олег зупинився. Людина в скафандрі почекала, поки доглядач сяде за кермо автомобіля, пропустив павука вперед, потім легенько підштовхнув Олега в спину й показав на флаєр.
— Зараз, — Олег склав долоні рупором. — Олю!
Ольга розгублено оглянулася, вона тільки зараз помітила зникнення своїх супутників.
— Де тебе шукати, де ти живеш?!
Доглядач завів, мотор. Ольга підвелася на сидінні, почала говорити, потім замовкла.
— Де?!
Чоловік у скафандрі ривком втягнув Олега в кабіну й закрив двері. Негайно ж флаєр здригнувся й задзвенів від удару здоровенної каменюки.
Доглядач витиснув зчеплення.
— Голови пригніть!
Бабця Марта силою стягла Ольгу під сидіння, бо на машину обрушився град каміння. Доглядач пригнувся до керма й дав повний газ.
Останнє, що Ольга встигла побачити, перш ніж дерева закрили небо, було днище флаєра, який злітав.
Ніч
— Щоб відпочити від домашніх справ, дорогенька.
(Кінофільм «Попелюшка», сценарій Є. Шварца)
Доглядач включив фари. По обидва боки дороги стіною стояв чорний ліс. Клаптик освітленого асфальту перед колесами, вогники очей позаду — от і все, що виднілося в мороці. Зрідка промені фар вихоплювали яку-небудь ліану, що незрозуміло як опинилася в зимовому лісі й нависла над дорогою, або бік дивовижного звіра, який тікає.
У машині мовчали, тільки один раз Анатолій сказав, нахилившись до доглядача:
— Серж обіцяв засісти на горищі з кулеметом.
— Борода не полізе під постріли, — заперечив доглядач.
Ольга була в дивному заціпенінні, їй здавалося, що день ще не закінчився, вона все ще чогось чекала. Вогники, які миготіли позаду, мало цікавили її, щось важливіше вимагало осмислення, поверталося в свідомості, турбувало.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вдова узурпатора» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Притулок“ на сторінці 26. Приємного читання.