Розділ «Пачка маргарину»

Після недовгих суперечок (хто найгірше працює) мої бородаті супутники відтягли знак у канаву, а зі списа спорудили примітивний покажчик. На обладунках написали: «До столиці… км».

Дракон Птер жив у великій придорожній печері, біля входу в яку стояв величезний стог сіна. Сам Птер теж на карлика схожий не був, у всякому разі, шия його була досить довгою, щоб на всіх дивитися зверху.

Точно так він подивився на нас, коли разом з Бородатим і Довгобородим ми вломилися до нього в печеру. Дракон саме почистив свій спинний гребінь і тепер любовно полірував кожну пластинку.

— Гар-р? — гаркнув Птер і випустив клуб диму з пащі.

— Ми від Ягусі, — поспішно сказав Бородатий.

— Що їй треба? — поцікавився дракон зовсім миролюбиво.

— Треба зобразити лиходія-професіонала.

Хвіст Птера виразив крайнє невдоволення.

— Битися я не буду, — сухо сказав дракон.

— Битися не доведеться, — заперечив Довгобородий, — у супротивника немає меча.

— А раптом йому позичать? — драконові аж ніяк не хотілося ризикувати.

— Боротися некоролівською зброєю для спадкоємця престолу — безчестя, — запевнив Бородатий.

— Дуже вони зараз зважають на кодекс честі! — буркнув Птер і полум’яно зітхнув.

На лихо, вогняний язик зачепив поліроль, і пляшечка із дзенькотом вибухнула. Дракон з жалем плюнув на засіб для догляду за меблями, загасив його, звив хвоста в елегантні кільця й сказав:

— Я готовий!

Птер улігся в придорожній канаві й пролежав там хвилин із двадцять, потім задивився на дупло в старому дубі і почав часто втягувати в себе повітря:

— По-моєму, медом пахне! — і додав мрійливо: — Ви коли-небудь пробували свіжоскошене сіно вприкуску з травневим медком?!

Мені не доводилося. Бородатий і Довгобородий теж дружно хитнули головами.

— А я от…

У повітрі просвистіла мотузка, і відкриту від здивування пащу Птера обхопила петля. Дуби здригнулися від торжествуючого ревіння — з-за дерев висипала строката юрба озброєних людей і накинулася на бідолаху. При бажанні дракон міг одним махом одбитися від половини нападників, погано те, що бажання як раз і не було. Птер краще б ушився, але перетинчасті крила чомусь раптом відмовили йому, а лапи зразу обплутали мотузками.