І ось тепер, через багато років, коли за десять кроків від неї у розбитій машині помирав її майбутній чоловік, їй серед білого дня з’явилася ця примара.
Вона почула, як Анджей знову покликав її, і тільки тоді зрушила з місця. Але все ж не змогла втриматися й озирнулася назад. Якщо там, над травою, щось і було, що говорило з нею голосом її батька, то тепер воно зникло.
Жанна кульгаючи поспішила до машини. Цей епізод надовго витіснив з її пам’яті те, що сталося потім.
Біля фіата вона відчула сильний запах бензину, язики полум’я з-під капота вже облизували задерті вгору передні колеса; ліве ще повільно оберталося. Жанні здалося, що час неймовірно розтягся, начебто всередині нього розкрилися таємні ніші, глибокі, як артезіанські свердловини. Насправді з моменту аварії минуло близько трьох хвилин.
Вона наполовину пролізла в салон через відчинені двері і потягнула Анджея за руку:
— Давай з цього боку!
Він заволав від болю.
— Вибору немає! — Жанна потягнула знову. — Допоможи мені!
— ВІДПУСТИ!
Вона знала, що завдає йому нестерпного болю, однак їдкий дим уже просочувався усередину салону через зім’ятий триплекс вітрового скла.
— Ти мусиш мені допомогти, я не зможу сама!
— Ні-і-і-і!.. — закричав він, коли Жанна рішуче вчепилась у нього обома руками і поглядом указала на двері з його боку.
— Їх заклинило! У нас немає часу! Ми…
— Ще раз!
— …вибухнемо!
Сперечатися далі було неможливо. Задихаючись і кашляючи від диму, Жанна вибралася з машини; вогонь устиг обпалити їй волосся.
— Куди?! Повернися, курво! ВИТЯГНИ МЕНЕ! — закричав Анджей.
Вона знову оббігла фіат і почала смикати дверцята водія. Перекошене обличчя Анджея постійно було перед нею; вогонь уже добрався до його тіла, влаштувавши моторошну трапезу, про яку Жанну сповістив запах горілої плоті.
Двері не піддавалися.
Можливо, вона продовжувала б цей безнадійний бій із замком, що намертво заклинив, поки на ній самій не спалахнув би одяг, — і тоді, може, вона все одно продовжувала б смикати і смикати, — але коли Анджей раптом крикнув, що все сталося через неї, Жанну це зламало.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бабай» автора Левандовський Борис на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Той, що згорів“ на сторінці 4. Приємного читання.