Розділ «Бабай»

Коротше, він повертався додому.

Поки Назарові робили ін’єкцію, щоб збити температуру, Валерія зібрала його речі у великий поліетиленовий пакет із яскравою рекламою чергового диво-відбілювача і вийшла поговорити з лікаркою дитячого відділення.

— Щоправда, можливі ускладнення. Зараз шумів у серці не чути, але… Ви мене розумієте? — лунав із коридору голос лікарки. Валерія підтакувала, і Назар легко уявляв собі, як мама киває з виглядом істинно віруючої, котра вислуховує промову Христа, який раптом заговорив із обкладинки релігійної брошури.

Медсестра зробила йому укол і пішла. Назар став біля вікна, але ще не встиг зіпертися об підвіконня, як його з коридору окликнула Валерія.

— Іду, ма! — Назар востаннє сковзнув поглядом по ігровій веранді: її вигляд цього разу не викликав у нього абсолютно ніяких емоцій — він повертався додому. До батьків. До власної кімнати.

І до Того, Хто Стукає По Трубах…

Він розвернувся, щоб вийти з ізолятора, назавжди залишивши це погане місце, через яке до нього пройшли сотні й сотні інших дітей, але в проході між «кабінками» зупинився, немов наткнувся на якусь невидиму перешкоду.

Йому раптово закортіло ще раз побачити лічилку на тумбочній шухляді, яку він знайшов минулої ночі. Закортіло так, що він навіть не намагався пручатися цьому дивному пориванню.

Ноги Назара, начебто підкоряючись волі когось іншого, зупинилися перед тією тумбочкою. Він витягнув шухляду і ще до того, як став читати, зрозумів — щось не так. Загальний малюнок вірша невловимо змінився. У Назара тенькнуло серце, коли він збагнув причину цієї раптової метаморфози. Тепер лічилочка виглядала так:

Бука виліз, всіх злякав

І НАЗАРА він забрав

Повернеться монстр кудлатий

І задушить маму з татом

Світло ти не вимикай

Забере ТЕБЕ

БАБАЙ

БАБАЙ

БАБАЙ

Букви виглядали болісно покрученими, як скорчені артритом руки старого; вони танцювали, страдницьки викладаючись у слова і рядки. І були соковито-малинового кольору, як тоді на стіні в дитячій…

Ні, вірш не просто змінився — він продовжував змінюватися, формуючись у щось інше прямо на очах у Назара, у щось огидне і зле, яке носило ім’я…