TextBook – Чуєте? Україна, кажу, на вас ще сподівається…
Глянув на старшин, що його оточували, запитав їх словами своєї «Думи»:
Ей, панове єнерали,
Чому ж єсте так оспали?
І ви, панство полковники,
Без жадної політики,
Озьмітеся всі за руки,
Не допустіть горкой муки
Матці своїй більш терпіти!
Нуте врагів, нуте бити!
Самопали набивайте,
Гострих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
ЖЕ ПРЕЗ ШАБЛЮ МАЄМ ПРАВА!
Першого жовтня під вечір гетьман втратив пам’ять і вже більше не отямився – марення його тривало майже добу. В непам’яті гетьман кликав свою матір («Ненько моя рідненька, – шепотів, – прийми мене до себе. Ти мені колись дала життя, з тобою я й завершу його…»), згадував якісь битви, походи, а їх у нього було!.. Потім вмовк і лише хрипінням переривалося його важке дихання…
О четвертій годині прийшов попрощатися зі своїм союзником і другом шведський король Карл XII – Мазепа вже нікого не впізнавав.
Разом з королем прийшли віддати останню шану українському гетьману офіційні представники Великої Британії та Голландії. Десь після полудня 2 жовтня біля гетьманського дому почали збиратися люди – шведи, поляки, турки, а найбільше було козаків.
Збиралися в гурти, поклавши руки один одному на плечі та утворивши коло, співали:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Трагедія гетьмана Мазепи» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта“ на сторінці 7. Приємного читання.