TextBook А якби не сталося цієї катастрофи, яка надала капарам реальну можливість позбутися мене, якби вдалося дістатися до бази, невже вони сподівалися, що представник космофлоту довіку сидітиме там, очікуючи Норина з якоїсь таємничої нескінченної експедиції?»
24— Ілко, давай поговоримо спокійно. Що ти знаєш про Норина?
— Василь помер.
— Звідки тобі це відомо?
— «Спокійні» вбили його майже два тижні тому.
— Я говорив з ним сьогодні по візв’язку!
— Не може бути! «Спокійні» вбили його, а тіло залишили улям!
— Звідки ти знаєш?
— Знаю! — майже викрикнула вона. — Мені розповіли ті, хто бачив…
— Хто?! Хто це бачив?
Ілка мовчала.
— Ілко, хто бачив? Ти розумієш, наскільки це важливо?! Хто бачив?
— Онди, — опускаючи голову, тихо сказала Ілка.
Онди? Фосфоресціюючий череп, вирячені очі, щупальце над головою?
— За що його вбили?
Ілка знову промовчала.
— Я все одно довідаюсь!
— Ти довідаєшся, — зітхнула Ілка, — потім улі з’їдять тебе. Не треба тобі втручатися в справу, яка стосується тільки капарів.
— Капарида не єдина у Всесвіті. Те, що діється тут, не байдуже всім планетам Співдружності і навіть моєму «Талану».
— Ватіше, — Ілка стала надзвичайно серйозна, — ти справді лише пілот?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твоя Марія… і Кіб» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рейс поза розкладом“ на сторінці 15. Приємного читання.