Повернувшись додому, Дейкало почувався таким розбитим, що вирішив не дзвонити Русі, а спочатку добряче відпочити. Скинувши теплу куртку, він вмостився у фотелі й непомітно для себе задрімав.
Прокинувся він пізно вночі від телефонного дзвінка.
— Ти вдома? — кричала у слухавку Руся. — Чого ж ти мені не подзвонив, коли повернувся? Я тут хвилююся, а ти… Я вже казна-що собі уявляла!
Авенір зрадів, почувши, що хтось за нього хвилюється. Він потішено мовив:
— Не треба було хвилюватися. Все гаразд.
— Але ти не подзвонив, коли повернувся, — заперечила Руся.
— Даруй, так вийшло.
Дейкало докладно розповів Русі про зустріч із Артеменком. Русі система укладання парі на чиюсь смерть не видалася такою неймовірною, як Авенірові. Йому навіть здалося, що такий результат її задовольнив.
— Тепер ми точно знаємо, що нам це не примарилося, — сказала вона. — Тепер ми знаємо напевне, що насправді існує організація, яка усуває людей.
— Надприродними засобами? — скептично озвався Авенір.
— Розумієш, — спробувала пояснити йому Руся, — якби цей Артеменко був знахарем, хіромантом чи астрологом, я б не повірила. Але позаяк він виявився мерзенним і підлим дрібним шахраєм, не повірити у реальність цієї підлої афери важко. Це здається нісенітницею, але, виходить, Володарці та її подругам якось вдається виконувати замовлення… Проте це — не телефонна розмова.
— Не телефонна, — погодився з дівчиною Авенір.
* * *Наступного дня Авенір поїхав до Наталі Паняєвої. Він хотів із нею побалакати про всілякі потойбічні дива. Журналіст знав, що голова письменниці набита різноманітними відомостями, котрі, як вона вважала, можуть колись знадобитися.
Але Наталя була не в гуморі. Вона щойно випровадила ветеринара, який приїжджав оглянути Тимура.
— Ти уявляєш, — обурено мовила вона, ледь відчинивши двері, — він сказав, що Тимкові треба дати ліки від глистів.
— Здуріти можна, — притакнув Авенір. — А «він» — це хто?
— Ветеринар. Вважає, що в мого пса можуть бути глисти!
Авенір озирнувся на Тимура, який йшов слідом за ними. Пес збентежено похнюпився. Йому було соромно через те, що його запідозрили у такому неподобстві.
— До того ж ці ліки можуть містити талій. Тимко ж облізе!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Тут баба ворожила» автора Паняєва Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Час робити рішучий крок“ на сторінці 1. Приємного читання.