Розділ «Час робити рішучий крок»

— Ось це мені і не подобається, — докинув Авенір.

— Треба все детально обміркувати, — заявила Руся і подалася на кухню.

Коли Дейкало теж прийшов туди, вона діловито краяла бутерброди з шинкою і сиром. На столі парував кавник. У мисці під струменем води милися помідори. Чорні маслини поблискували у кришталевій вазочці на столі.

— Розкішна закуска, — пожартував Авенір.

Руся кивнула і витягла з холодильника пляшку «Медової з перцем».

— Ти ба! — здивувався Авенір. — Виходить, нам справді треба дещо серйозно обміркувати.

Поставивши все, що було на столі, на столик-візочок, Руся покотила його до кімнати, яка слугувала їй вітальнею, хоча за кількістю книжок більше нагадувала бібліотеку.

Змовники всілися навпроти одне одного і заходилися їсти.

— Таємні змови потребують багато енергії, тому я страшенно голодний, — виголосив Авенір, вимахуючи виделкою.

— Харчуйся, харчуйся, поповнюй свої запаси енергії, — піддражнила його Руся.

— Повернімося до наших баранів. Де ми знайдемо людину, яка погодиться грати роль жертви? Як ми її умовимо? До того ж, треба мати вагому причину, щоб усунути цю людину. Хоча, що зараз можна вважати вагомою причиною? Ваш цуцик надзюрив мені під дверима. Ось і вагома причина. Я вб’ю вас і вашого цуцика.

— Я думаю, що не треба залучати когось третього. Зробімо так: ти чи я хочемо когось усунути. Але кого? Я не маю багатих родичів чи суперниць у коханні. Є у мене тітка, вона має непогану квартиру у центрі Херсона, але скільки та зараз коштує! Щоправда, зараз вбивають і за менші суми. Але тітка вже старенька. Тому шкіра не варта вичинки. Тобто я хочу сказати, що за тітку доведеться заплатити стільки, скільки я отримаю у спадщину. Мабуть, вони вирішать, що для мене легше буде просто почекати. Хіба що я потрапила у халепу і мені терміново потрібні гроші. Але таку ситуацію легко відстежити. Думаю, вони не повірять. А як у тебе? Ти маєш багатих родичів?

— Ні, — без жалю відповів Дейкало. — Я не маю багатих родичів.

— А як щодо любовних історій?

— Слухай, я мотаюся як солоний заєць у пошуках матеріалу для статтей. Хіба я маю час для любовних історій? Та і як любовні історії можуть стати приводом для вбивства?

— Ну, наприклад, ти вирішив одружитися, але маєш зобов’язання перед іншою жінкою.

Авенір обурився:

— Та не маю я жодних зобов’язань!

— Добре. Але все одно треба щось придумати.

Дейкало замислився. Він подумав: що зараз найстрашніше для людини? Залишитися без даху над головою і без роботи. Без даху Авеніру залишитися складно, тобто складно переконати Артеменка, що існує така загроза, адже Дейкало — єдиний господар власної квартири. А от робота…