Розділ «Глава 5»

Золотий маг. Зерно

— І листочок для підписів не забудь. — додав Багукхан, згинаючись від сміху.

Потяглися нескінченні дні і тижні, заповнені суцільними заняттями. Вже через пару днів пробіжки стали навіть приносити задоволення і відпочинок, а навчання тільки збільшувалося. Через необхідність вивчати більше видів, ніж іншим учням, дні Ніка були розписані з ранку до вечора, так що пробіжки доводилося закінчувати в темряві, пропускаючи вечерю. Дні зливалися в однакову нескінченну смугу занять. А прохання до Хранителя зменшити їх кількість натикалися лише на усмішку та відмови. Єдиною віддушиною були вихідні, які він проводив у місті в майстерні Окертуза. Там йому завжди були раді. Майстерня була єдиним місцем, де від нього не вимагали щось вчити, повторювати, вправлятися, робити домашні завдання. Там було затишно та спокійно, навіть стук ковальських молотів заспокоював і присипляв. Тому кожен вільний день він поспішав в місто до нових друзів, щоб відпочити та відчути себе людиною.

Починало темніти і Нік, попрощавшись з Окертузом, дітьми та гномами, відправився назад до Школи. Дійшовши до кінця вулиці ковалів, він помітив невелику групу, яка себе якось дивно поводила. Були чутні крики, лайка. Наблизившись, побачив неприємну картину. Двоє здорових хлопців утримували щуплого юнака, який ледь тримався на ногах і все поривався впасти, а третій його періодично бив, викрикуючи образи та лайку.

— Я попереджав вас, «книжкових хробаків», не з’являтися тут? Попереджав. Тепер отримуй, — почув Нік й побачив, як черговий удар дістався хлопчині. Той зігнувся навпіл від удару в живіт. Він давно б уже валявся на землі, якби не два амбали, які його утримували та задоволено іржали.

— Якщо жити хочеш, давай проси вибачення та цілуй мої чоботи! — викрикнув нападник і ще раз вдарив хлопця.

— Ну, будь ласка, не треба мене бити. Будь ласка, — долинуло слабке прохання потерпілого.

— Гей ви, виродки! Швидко відпустили хлопця! — голосно сказав Нік, підходячи до компанії.

— Ішов би ти звідси, дідусю, поки цілий, — нахабно відповів один із здорованів, потім відпустив хлопця та повернувся до Ніка, грізно зиркнувши.

— Ой, боюся, боюся, — знущаючись, сказав Нік, але для безпеки зробив крок назад. На нього рухався таки здоровенький «бичок». Але Нік теж був не маленьким хлопчиком. Ще не всі кілограми вдалося скинути, тому він виглядав досить крупно, але здорованів було двоє і він вирішив поки спробувати розібратися з одним, щоб в разі чого мати можливість відступити.

— Що, багато зайвого здоров’я? — розлютився здоровань та почав наступати.

Нік не став чекати удару, а вирішив напасти першим, що б мати хоча б перевагу несподіванки. Коли нападник наблизився на достатню відстань, Нік зробив швидкий крок вперед та завдав сильного удару в пах. Це було не зовсім красиво і йому стало трохи соромно, але бажання зберегти своє здоров’я та допомогти побитому хлопчині швидко стерло деякі межі пристойності. Як і очікував Нік, після такого удару нападник почав нахилятися та рефлекторно потягнувся руками вниз, щоб схопитися за чоловічу гідність, яка стала нестерпно боліти. У цю мить Нік завдав сильного удару знизу вверх в обличчя здорованя. Хруснув зламаний ніс, бризнула кров, а нападник перекинувся на землю, сильно приклавшись ще й спиною.

Події почали розвиватися стрімко. Але адреналін, що викидався в кров, загострив всі відчуття та показував картинки, ніби в сповільненій зйомці. Він побачив, як другий громила відкинув, немов ляльку, побитого хлопця прямо у велику калюжу і почав наближатися до Ніка, одночасно витягуючи меч із піхов, які бовталися на боці. Нік знав, що йому буде важко впоратися з другим нападником, бо він не був надто вмілим бійцем, та й ефекту несподіванки вже не вийде. Тим більше що в руці у того вже з’явився меч. Думати та вибирати варіанти захисту було ніколи і Нік застосував автоматично той самий прийом, що й у селі, коли рятував Ліну. Він швидко промовив заклинання та вдарив нападника повітряним тараном. Ефект був миттєвим. Здоровань, не чекаючи такого, отримав сильний удар і з величезними від подиву очима й розкритим від болю ротом пролетів метрів п’ять та дуже неприємно гепнувся на спину. Перед Ніком залишався тільки третій нападник, той, що бив і ображав худого хлопчину. Він тільки тепер помітив, що на ньому був одяг учня Школи Магів та й обличчя здалося трохи знайомим. Поки забарився, розглядаючи третього, краєм ока помітив, як двоє здорованів, оговтавшись від несподіваних ударів, почали підніматися і з звірячим оскалом рухатися на нього. Перед ним стояли три розлючених «звіра», готових його розірвати. Зрозумівши, що новий повітряний удар зупинить тільки одного з трьох, а інші доберуться до нього, Нік згадав нове заклинання магії Води, яке він почав тільки пару днів тому вивчати з Квітою. Добре, що під рукою виявилася величезна калюжа, в якій розгублено сидів потерпілий хлопець. Від хвилювання та слабо себе контролюючи, Нік влив у заклинання переміщення води занадто багато енергії. Вся вода з калюжі піднялася стіною і з величезною силою вдарила в трьох нападників. Удар був настільки сильний, що всіх трьох відкинуло на землю на кілька метрів назад. Задихнувшись від витрачених зусиль, Нік стояв, жадібно втягуючи повітря та судорожно думаючи, яке магічне заклинання він міг би ще застосувати, щоб зупинити нападників, які вже піднімалися з землі з зовсім не дружніми намірами. Застосовувати магію Вогню йому не хотілося. Навіть небезпека отримати по морді не змусить його завдати непоправної шкоди людям. Трохи розгубившись від безсилля, він почав навіть думати про втечу разом з побитим хлопцем, що все ще сидів посередині дороги, але вже не в калюжі.

— Негайно зупиніться, — грізний крик відірвав Ніка від думок про ганебну втечу і повернув у реальність.

Між ним та нападниками стали декілька військових. Серед них він помітив кілька офіцерів. Всі важко дихали, очевидно, їм довелося бігти, щоб вчасно зупинити бійку. Це був патруль. Хтось із перехожих викликав їх, щоб зупинити заворушення. Підтягнулися ще кілька солдатів та оточили всіх, хто брав участь у потасовці. Нік розслабився та підійшов до врятованого хлопця, що сидів на землі. Лице його було пристойно розбите. Він сидів в шоці і не міг поворухнутися. Кров текла з носа та розбитих губ. Нік закинув йому голову, дістав хустку й затиснув ніс, намагаючись зупинити кров. За його спиною було жарко. Нападників, очевидно, зовсім не злякала і не остудила поява патруля. Вони не тільки не звертали уваги на офіцера, який намагався їх заспокоїти, але й пробували прорватися до Ніка і хлопця, щоб закінчити розправу. Злі вони були сильно, вочевидь, раніше ніхто не міг або не смів відповісти їм, і це просто бісило їх. А особливо їх ватажка, того, що особисто бив хлопця.

— Офіцере, ви розумієте, хто перед вами? Швидко забирайтеся звідси і дайте нам самим розібратися! — пролунав за спиною злий та нахабний крик ватажка нападників. — Ви будете покарані за те, що втрутилися.

— Я, командер Рас Ластерк, іменем короля затримую вас всіх, — пролунав у відповідь грізний рик офіцера. Було видно, що його сильно зачепило таке хамське поводження нападників. — Солдати, заарештувати всіх учасників бійки та негайно доставити у відділок!

— Ви, двоє, — звернувся він до здорованів. — Ви молодші офіцери. Майбутні випускники Військової Академії. Як ви могли так заплямувати мундир офіцера? Негайно віддайте зброю та прямуйте у відділок, в Академії будете покарані додатково.

Нік обернувся подивитися на реакцію нападників. Крик офіцера вплинув на них. Вони заспокоїлися, поникли та без суперечок протягнули мечі солдатам, їх ватажок ще деякий час намагався сперечатися з офіцером, але, зрозумівши, що це безглуздо, змирився, хоча його і розпирало від гніву.

— Ви, двоє, — звернувся офіцер до Ніка та хлопця на землі. — Піднімайтеся і негайно йдіть за нами у відділок.

— Добрий день, офіцере. Зачекайте пару хвилин. У хлопця сильно тече кров, — відповів спокійно Нік. — Треба пару хвилин, щоб вона зупинилася, інакше він стече кров’ю по дорозі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Золотий маг. Зерно» автора Бакума Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5“ на сторінці 2. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи