TextBook — Ні.
— Гаразд. Так, мабуть, краще. Тепер я побуду сама.
Але вона скаже:
— Ваші друзі чекають на вас.
— Як?! Вони?! Не пішли?!
І привітною господаркою, прекрасною, щасливою, у вогняній сукні я повернуся до них, щоб запитати:
— Ви не сумували?
А побачивши, що ні, скажу:
— Я теж хочу грати.
Вони сидітимуть за столом — у руках повно карт. Без піджаків, мружачись від цигаркового диму, у світлі лампи, опущеної до сукна на столі.
— Я теж хочу грати, — скажу я.
— Ми граємо на кулі.
Кулі з Гербами Влади — Псові, Золочені — Вовкові. Кулі з насічками — влучити в тіло і маленький вибух — Котові.
— Чудово, — скажу я і розірву поділ довгої сукні, щоб дістати пістолет.
— Тр-р-р-р-р-р-р-р-р-р…
Вовк, Пес, Кіт і Залізний Чоловік поглянуть на мене і побачать мої черевики. А я думала, що під сукнею їх не видно.
— Гм.
Я знизую плечима, нічого не кажу, а просто розряджаю пістолета, висипаючи на стіл свої кулі. Я сама покривала їх перламутровим лаком, під колір нігтів.
— Скільки? — запитає, банкуючи, Вовк.
І я скажу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 38. Приємного читання.