Він поправить окуляри і усміхнеться до мене:
— Здрастуй. То як справи?
І ми разом зайдемо в ліфт. Ліфтер підніме нас на мій поверх. І навіть чотири пси у моїй квартирі будуть мертві, вбиті Котом, що прийде трохи раніше за мене.
— Привіт, Котику. Знайомся.
І моя квартирка накриє для нас стіл. І ми питимемо вино та балакатимемо. Усі гуртом. Майже цілу ніч.
Пес балакає. Вовк балакає. Кіт балакає. Це так важко уявити. Хвилин п’ятнадцять. Не більше.
Я буду утримувати їх, навіть коли побачу, що все одно незабаром вони підуть.
А Чоловік в Окулярах піде мити руки. І даючи можливість Вовкові та Псові піти, я відшукаю його, щоб сказати:
— Я скучила.
Щоб дати йому привід пригорнути мене.
— Де він?
— У Максима.
— Максима? — не зможу згадати я.
— У молодика, що спить, — скаже Квартирка.
— А, Макс…
Я зайду до спальні Приспаного Мною Сонними Отрутами, та побачу там Чоловіка в Окулярах.
Макс спатиме в колбі з каламутною зеленою водою. У величезній колбі від підлоги до стелі.
— Як цікаво, — скаже мені Чоловік в Окулярах. — Хто він?
— Так. Просто друг.
— Я можу розбудити його.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 36. Приємного читання.