— Дамо. Звісно ж, дамо їм.
Ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-жааа наближалося. Ліфт підіймався вгору.
— Цить, — сказав Дикий Пес.
Одна бабуся навіть затулила рота долонею.
— Ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-жа-а-а… Грах!
Ліфт завмер, і його двері відчинилися.
— Давай!
— Тра-та-та-та-та-та-та-та! — відразу десяток автоматних стволів, перетворюючи машину в ліфті на уламки металу, гуми, скла. Із шипінням прострілених шин, з парою пробитого радіатора. З глухими ударами куль в уже мертву плоть.
— Усе!
— Ш — ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Чекати, доки розвіється пара.
— Ви їх убили? — пошепки, дивлячись у вічі, запитала Стара.
— Авжеж, — одказав їй Дикий Пес із родимцем на обличчі.
— Можна мені подивитися?
— Так.
Стара пішла до машини, стала навшпиньки й заглянула в неї.
— Але тут нікого немає!
— Як це просто, — сказав Вовк, дивлячись на спини Псів.
Тоді я покликала:
— Агов! Ми прийшли.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 30. Приємного читання.