Але він був просто робітником. Добрим, милим. Він навіть любив її. І якби не це «просто»…
Вона не прощалася з ним. Господарка її квартирки якось увечері зустрівши його, всміхнулася:
— Вона більше тут не живе.
— А ви знаєте, де вона? — запитав він.
— Її повіз срібний автомобіль.
Він зрозумів, що їй пощастило. Він зрозумів, що Вона знайшла. І він ще спускався сходами, а його янгол уже був мертвий.
Розділ 8
— Ну, то як тобі Дикі Пси? — запитала я Вовка в машині.
— Ніяк, — сказав він.
Йому знову було нудно.
І я сказала:
— Тільки не йди.
— Я не піду, — сказав він. — Куди нам?
Я знала, що це нерозумно, але мені так хотілось, аби він не нудьгував, і тому я сказала:
— Я знаю, де можна знайти одразу купу Диких Псів.
— І що?
— Дай мені монетку, зупинися біля телефонної будки, і вони будуть готові вбити тебе.
А в слухавку я сказала:
— Пси. Я знаю, хто дуже скоро прийде до вас.
Розділ 9
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 28. Приємного читання.