TextBook — Цок-цок-цок.
— Ла-ла-ла, — наспівати останню ноту. Легкий кніксен. Кивок голови до невидимих глядачів. Ще. Опісля, помітивши псів, посміхнутись і запитати:
— Я вам не заважаю?
— Хто ти? — запитав Дикий Пес.
— Я? Крихітка. А це мій друг Вовк, — сказала я, киваючи на Вовка, що постав позаду них. — Сподіваюся, ви станете друзями.
Вони не встигли сказати:
— Так.
Вони взагалі нічого не встигли, тому що Вовк убив їх. Відразу з обох рук. Відразу з обох пістолетів.
— Вовче, Вовче, Вовче, — зітхнула я. — А раптом вони стали б твоїми друзями?
— Друзями? — перепитав Вовк і посміхнувся Робітникові, котрий усе ще стояв на колінах. — Це жарт. Не слухай її.
А Робітник запитав мене:
— Ви — мій янгол?
— Твій янгол помер, — сказала я. — Чотирнадцять років тому.
У маленькій квартирці, куди він приходив майже щовечора, коли Вона дозволяла йому.
Їй було двадцять чотири і Їй доводилося поспішати.
Він приносив квіти, він приносив цукерки і дивився, як Вона одягає капелюшок.
— Ти гарна, — казав він.
А Вона, дивлячись у дзеркало, з жахом відповідала:
— Але мені вже двадцять чотири.
— Ти найкраща.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 27. Приємного читання.