TextBook — Я розповідала тобі про Вовка? — запитала я.
— І не треба, — сказав мені вітчим. — Їх нікого немає. Вони всі мертві.
Пес почує мене — моє «Допоможи!»
Вовк примчить до мене, адже я послала йому «Рятуй!»…
Вітчим реготнув і кинув мені під ноги телефон Пса з моїм «Допоможи!» на тріснутому екрані, він реготнув і кинув мені під ноги телефон Вовка з моїм ним не прочитаним «Рятуй!», залитим легеневою кров’ю.
— Їх нікого немає, — сказав він.
— Вони в раю? — запитала я.
— Мабуть.
— Їх немає…
— Але є я, — спробував утішити мене вітчим. — І є лікар. Лікарю!
— Дівчинку треба лікувати.
— Звісно. І ви навіть знаєте від чого, — сказав вітчим. — Давай я тебе поцілую, бо дядечки поспішають.
Зв’язаною лялькою я падаю вперед, варто було тільки потягнути за один вузол на мені.
— Тепер ми будемо бачитися часто, — сказав вітчим.
— Я мріяла, — мовила я. — Невже… Господи, дякую тобі…
— Тепер ми будемо бачитися часто, — сказав вітчим.
— Я мріяла, — мовила я.
— Я теж мріяв.
— Нам краще поїхати, — сказав мисливець.
— Їдьте, — сказала я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Крихітка в кутих черевиках“ на сторінці 19. Приємного читання.