Розділ «День Казанови»

У якусь мить Вадимові стало нудно. Питання крутилося довкола Катерининого сина, який у своїх майже дванадцять, хоч і добре вчиться і особливо жалітися нема на що, але тільки й сидить за комп'ютером і грає в дурні комп'ютерні ігри, і вона не знає, як його навернути до якихось книжок, і її Микола не має часу на пацана.

А той от-от почне дозрівати, і як з таким бути, і вона недавно прочитала молодого письменника Любка Дереша книжку «Культ», і там стільки наркоманії у цих пацанів, а ще й сексуальне життя назріває, і вона хвилюється за цю дурнувату моду на наркотики і бездумний секс, і що він може порадити, як от їй бути зараз з пацаном.

Може би, якось Вадим теж з ним поговорив, бо він, Вадим, такий модний і молоді подобається, а її і батька Ростик слухає, пропускаючи їхні слова майже крізь вуха, а от якби Вадим якось між іншим щось таке малому сказав, коли буде у них вдома…

Вадим ніколи ні про якого Дереша не чув і книжки цієї не читав, але сказав, що обов'язково прочитає при нагоді і з малим поговорить, тільки не знає, про що би він мав з ним говорити, але подумає.

Врешті розмова закінчилась вимогою якогось незвичного компліменту, і Вадим сказав, що йому подобається її голос, і що вона чудова і гарний друг, і все заїбись.

Однак по ходу десь вже понад дванадцять років тому спогад виринув, який його ще й тоді здивував, що в неї над піхвою не кучеряве, а пряме якесь довге волосся і треба було його розплутати, аби дістатись жіночих глибин, хоч трахатись було з нею зовсім таки незле, і цей спогад раптом розсмішив Вадима, і він повеселішав, і сказав ще кілька банальних компліментів Катерині, і вони розійшлись, розцілувавшись на прощання.

Полегшено зіхнувши, Вадим спустився в метро і поїхав на Харківський масив, де його мала чекати Софія.

Софія, як і Катерина, була його віку. Але ця не робила собі ілюзій щодо можливого майбутнього і тупо трахалась з Вадимом більш-менш регулярно, і це йому дуже подобалось, бо тут не було нічого, крім сексу, і він знав, що, коли одного разу Софія знайде собі якогось мужика, який захоче з нею жити, вона скаже Вадимові просто і без зайвих реверансів гудбай, і заїбись усе.

Софія зустріла його в халаті, під яким виразно вже нічого не було, і короткий поцілунок був просто звичним ритуалом.

Вона не цуралась мінету, і Вадим роздягався і лягав голий на ліжко і скидав геть усе із себе, навіть ланцюжок з шиї, бо саме під час мінету – так йому здавалось – кожна дрібничка на тілі була зайвою, не дозволяла абсолютного розпруження і пасивного розчинення у відчутті наростаючої в ширину насолоди.

Пасивна насолода займала його тіло, як повінь, захоплювала поступово всі частки тіла, одна за одною, і коли вшир все було зайняте і тіло перетворювалось на один еротичний, пульсуючий орган, концентруючись довкола стрижня, який керував усім організмом зараз, і все працювало тільки на нього, і остання відступала свідомість, поступаючись всіма думками лише тим, які були сексуальними і блискавками ширяли в голові, набуваючи образності і спогадів, більш чи менш зв'язаних з конкретним об'єктом, який володів у цю мить Вадимовим тілом.

І врешті, коли насолода починала підійматися вгору і стрижень починав напружено волати про можливий кінець сеансу, Вадим випрочувався з гарячих вуст і здебільшого повертав жінку на живіт, ставив рачки і повільно, розтягуючи своє і її задоволення, входив у неї ззаду, і далі вже рухався, чимдалі швидше нарощуючи темп.

За півгодини Вадим вже трахав Софію раком на дивані і, заплющивши очі, віддавався тілесним відчуттям, зумисно довго не поспішав, аби не скінчити гри завчасно, але Софія смикалась під ним незупинно і сама рухалась задом в ритмі, намагаючись ніби увібрати його максимально в себе, а потім вигнулась і її рука ковзнула униз, і почала в процесі акту пестити його ядра, і врешті дісталась стрижня, і, зойкнувши від відчуття напруження того, що входило в неї, почала кінчати і завищала, як кішка, якій наступили на лапу.

Вадимові вистачило лиш миті відзначити характер цього виску, аж тут він і сам дістався кінця, почав кінчати теж – м'яко і солодко, вганяючи чимдалі сильніше і швидше в неї свого сексуального стрижня, і ось вони закінчили свій біг майже разом.

Ще мить він смикався у ній не виходячи, бо його закінчення завжди були довгі і не хотілось полишати жінку відразу, і так тяглося ще кілька хвилин, і ось нарешті він витягнув з неї стрижня і зітхнувши ліг на канапу. Софія вмить вмостилася поруч і узяла ще напівнапруженого стрижня в рот, і Вадим смикнувся, бо рештки задоволення ще відгукувалися в ньому, і відчув спокій і погідність, і так пройшло десь із півгодини, і він заснув накоротко, і коли прокинувся, вона все ще лежала в нього між ногами, скрутившись калачиком так, що його зів'ялий стрижень так і лишився в неї в роті.

Але зараз всього вже було досить, другий раз сьогодні із Софією не входив у його плани, і Вадим встав і пішов у ванну.

А потім вони пили каву і по чарці коньяку, і вона засмажила йому яєчню, і настрій у Вадима був чудовий.

Софія знову згадала, як до неї на селі залицялися різні кавалери, і як її батько їх відшивав.

– Ти карасавиця, а він – гумно. Ти подивись на себе! Ти – карасавиця, а він старий і лисий, і машина в його погана! Ти, може, через машину з ним ото злигалась, так машина ота таки геть вичовгана і нікудишня, а він – гумно!

Софійка заперечувала, що її кавалер не лисий, що на машину їй плювати, бо їй хлопець подобається, і що він зовсім не старий, а йому лиш тридцять два.