Розділ «СЕРЦЕВО-СУДИННІ АБЗАЦИ»

перешіптується зі мною в тамбурі.

і його далекоглядні, мов кеди, поради

не залишають можливості вибору:

«раніше не дозволяв собі припустити,

що поради можуть бути єдиноістинні.

але ми, хоч і окремі істоти –

у собі спільні зародки містимо.

хтось вживає траву, хтось – алкоголь.

зима нависає, як мішки під очима.

навіть якщо ти не знаєш паролю –

тобі відкриються наслідки і причини.

ти відчуєш долоні усіх рельєфів

і рельєфи кожної із долонь.

ти дозволиш себе і віддати у жертву,

і, немов пістолет, притулити до скронь».

на моє питання, чому ж його

скинули, ніби агітку, з небес,

він зітхнув, забичкувавши вогонь,

що на нього щоночі молився пес.

«сірий пес забуття, незнання і кризи,