— Умію, — з якоюсь впертістю мовив Ерпід.
— Це вже тепер умієш, а спочатку ні в зуб ногою!
- Інформацію не зрозумів… Кому бити ногою в зуби? Навіщо? І за що бити?
Дядько Микола розгублено закректав, і Ваня поспішив на виручку:
— Дядько хотів сказати, що ти в літерах ні бум-бум не тямив.
— Бум-бум… Інформацію не зрозумів. Здається, у мові одного африканського племені є слова бум-бум.
— Та годі тобі! Будеш все знати до кінця, постарієш, як вівця, — Ваня почав сердитись. Цей Ерпід будь-кого може вивести з терпіння.
— Вівця… Овечка… Свійська тварина… — бурмотів тим часом Ерпід. — Ви овечкам розповідаєте все до кінця? А чому мені не хочете?
— О боже… Помовч, дай дядькові сказати. А тобі я все потім розтлумачу. Я тобі всі книги перед носом перегорну, що ми в школі проходимо. І Льонині покажу… За один день восьмирічку закінчиш.
— Ага, — почав говорити дядько. — Не вмів читати, так я показав йому всі літери, знаки. Одразу схопив і почав читати цілими сторінками — розгорни та поверни, просить.
— Ерпід, ти записав усю нашу газету? — Ваня навіть трохи злякався. Ну і дядько Микола, що він наробив? У газетах же і критика всяка буває, і про недоліки пишуть. А ось у цій, на четвертій сторінці, фейлетон про якихось шахраїв, хапуг і пройдисвітів. Навіщо, щоб на чужій планеті знали, які гидкі бувають люди?
— Щоб люди такі здібні були — ого! — крутив від захоплення головою дядько Микола.
— Ерпіде, я тебе запитав. Чого мовчиш? — нагадав Ваня.
— Співставляв факти, робив висновки. Я знаю вже, що ви не любите війни, не хочете, щоб знову була війна. А на третій сторінці газети в трьох місцях пишеться про війну, про убитих, про полонених, про розбиту і захоплену техніку.
Дядько Микола випередив Ваню:
— Е, браток, так війни ж усякі бувають: справедливі і несправедливі, загарбницькі та визвольні… Коли народ якоїсь країни визволяється від гноблення, від загарбників, то хіба скажеш: не воюйте, терпіть? Правильно роблять, що воюють! А ти, той, в політграмоті зовсім не розбираєшся! Записатися тобі треба в наш колгоспний політгурток.
“Добре, що Ерпід до нас спустився, в нашу країну. А що було б, коли б за океан потрапили, в руки імперіалістів?” — подумав Ваня.
Ерпід почув його думки.
— Ерпід-три потрапив не за океан, а в океан. Він плаває під водою, вивчає, що робиться в океані, хто там живе.
— Значить, і третій Ерпід є? А ти ж спочатку не говорив про третього! Говори тепер, скільки всіх запустили! — трохи розсердився Ваня.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ерпіди на планеті Земля» автора Мисько П.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Павло Мисько ЕРПІДИ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ“ на сторінці 28. Приємного читання.