— Нема їх у Клинцях! Ми ж звідти їхали! — мовила одна з доярок.
— А може, вони всі грибами отруїлися? Я раз була якихось вовчих з’їла, так достоту сп’яніла! — доказувала своє тітка Магда.
— Од грибів такого не буває!
— Правда, від грибів не може бути! — погодилася тітка Магда. — Льоня Гордій посивів у класі І за декілька хвилин! І як почав говорити по-всякому, як почав! Збіглися вчителі, а ніхто зрозуміти не може! А Олег Максимович плаче, як дитя. “Тітонько, миленька, — до мене каже. — Даруйте мені за все!”
— Машини у вулицю завернули… Одна, дві… Три “швидкі допомоги”! І міліцейська машина! — закричали з юрби.
— А хто їх встиг викликати?
— Ой людоньки, розходьтеся!
“Швидкі допомоги” стали півколом, охопивши натовп. Міліцейська проскочила трохи далі, зупинилася біля ґанку правління колгоспу. Захлопали дверцята… На вулиці посвітлішало від людей у білих халатах.
— Де голова колгоспу? — запитала найтовстіша тітка в білому халаті, одягнутому не так, як слід: кишеньки були на спині.
— Тутечки, тутечки!
— Під липою хворі! З головою в них не в порядку!
— Я голова! — підійшов Трохим Іванович до товстої тітки. — А ви завідуюча санепідемстанцією? Дуже приємно… — подав тітці руку.
Тим часом Олексія Гордійовича (він так і не прокинувся) понесли до машини. Ганна Макарівна пішла за ним сама. Вона нічого не розуміла, що робиться, щасливо всміхалася.
Завідуюча санепідемстанцією заговорила вказівним тоном:
— Товаришу голова! Нам треба приміщення для ізоляторів. Усіх тих людей, що були в контакті з хворими, належить ізолювати. Далі… По радіо слід оголосити про карантин. Ніхто з Березівки нікуди не повинен виходити, так само і з Клинців. Будуть на всіх дорогах і виходах пости, порушників штрафуватимемо — і в ізолятор. Далі… Накажіть бульдозеристу, щоб на виходах із сіл викопав неглибокі ями, а шофери підвезли тирсу. Зробимо карантинні подушки.
— А як же робота? — спробував заперечити Трохим Іванович. — У нас же деякі живуть у Клинцях, а на роботу ходять сюди.
— Ніякого ходіння, жодних контактів! Обходитися місцевими силами… Далі… Де у вас живе Магдаліна Петрівна Сивицька? Ізолювати у першу чергу!
— Тутечки була… Тітко Магдо, де ви? — почали оглядатися доярки. — А ген вона, побігла у свій двір!
- Ізолювати! — вставила, як пістолет, палець у бік тітки Магди завідуюча санепідемстанцією.
Виконувати наказ кинулися двоє санітарів. Але тітка Магда встигла ускочити в сіни і замкнути засув.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ерпіди на планеті Земля» автора Мисько П.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Павло Мисько ЕРПІДИ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ“ на сторінці 26. Приємного читання.