Розділ «Павло Мисько ЕРПІДИ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ»

Ерпід простягнув йому руку і сказав:

- Інформацію не зрозумів. Чому в шапку? Зеленці не сплять, то чому повинен спати їхній Ерпід?

Ваня не тлумачив, а — скреб, скреб, скреб — почистив об гострий кант його руки морковку, з апетитом захрумав.

— Заморю черв’ячка. А то кишки марш грають.

- Інформацію не зрозумів. Якого черв’ячка і яким препаратом будеш морити? І кишки не музичні інструменти, вони не можуть грати.

— Жерти хочеться, зрозумів?

— Зрозумів у відповідності із закладеною в мені програмою, хоча сам їсти хотіти не можу.

— А ваші зеленці бувають дітьми?

— Бувають. А потім ростуть у відповідності з програмою. Кожному під час народження дається прилад-дозатор, який регулює приймання сонячної енергії, а значить, і ріст. Ростуть зеленці до визначеного стандарту. Вирощується і невелика кількість велетнів для особливо тяжких робіт.

— Замість підйомних кранів?

— Можна й так вважати. Вирощують і ліліпутиків, і міні-зеленців. Дивлячись для якої мети, якої роботи. Екіпаж космічного корабля, що на орбіті, складається з ліліпутиків.

— Ну й додумалися! А коли я, наприклад, не захочу бути міні-зеленцем, а нормальним? Чи велетнем? А будучи велетнем, збунтуються і…

— Такого в нас не може бути. Всі хотіння, всі думки контролюються. Зеленці хочуть тільки те, що потрібне для всіх, для нашої цивілізації.

— Ох-хо, сумно ж у вас там. Мухи здихають від нудьги.

— Нема в нас мух. Ніяких комах нема, ніяких тварин, птахів, риб. А рослини є, тільки не зелені, а фіолетові. Низенькі такі… І вода є.

— Я свою землю ні на що не зміняю. І ні за що на світі! Невже вам не хочеться мати хоча б, пташок? Солов’я послухати, жайворонка, шпака, зозулю? Ку-ку, ку-ку…

— Завдання нашої експедиції — вивчити таку можливість. Можливо, колись ми запозичимо в землян дещо.

— Запозичуйте, мені не шкода. Тільки чи знаєте, що в нас ще і всякі мікроби, бактерії, віруси є? Вони такі малі, що не побачиш без мікроскопа. Серед них такі гади є, такі паразити! Через них багато хвороб усяких, люди помирають.

— Паразитів нам не треба. Їх ми не будемо брати.

— А вони самі вже набралися. Знаєш, скільки на тобі вже всяких бактерій, мікробів? Мільярди!