— Але жінки, діти...
— Київський полк готовить для них житла й харчі.
— Чому тоді не веде цього Кричевський, що київським полковником, тільки ти?
Нечай здвигнув раменами.
— Як вам, владико, відомо, Кричевський сам недавно перейшов до нас. Тим то йому не було б це зручно. Подруге, як київський полковник він може частіше мати діло з владикою. Тому гетьман рішив доручити це мені. Потретє, я хотів цього.
— Знаю. Ти вчився в київській колегії?
— Так.
— Отець ректор Ґізель про тебе дуже добре говорить.
— Тому отець Ґізель у манастирі, натомість отець Пристальський — права рука владики.
— Був. Уже не буде.
— Кому буде з того кривда?
— Піде на село.
— Прошу дати мені його, владико. В Тульчині священика немає, в інших містечках та селах також. Князь Вишневецький багатьох замучив минулого року. Отець Пристальський буде мати курей та качок більше, ніж зможе з'їсти.
— Не зробиш йому кривди?
— Бог із ним, владико. Не хочу я його кривди.
— То нехай їде в Тульчин, в Немирів, чи де йому місце призначиш, коли так. Даси йому підводу?
— Дам і поможу.
— Так кажеш, що обшуків манастирів ти не можеш спинити?
— Ні, владико. Але...
— Але що?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай. Том 2» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отець протодиякон“ на сторінці 7. Приємного читання.