Слово о полку Ігоря

Старим князям славу,

Потім молодим:

Та Ігорю ж слава!

Слава Всеволоду

І Володимиру!

Та слава ж і дяка

Князям і воякам

Хрещеного миру!

Харків,

1866 — 1867 рр.

Василь Мова (Лиманський). Переклади з «Слова о полку Ігоря». Подаються за першодруком в журналі «Зоря», 1893, № 9, стор. 174; № 10, стор. 191; № 11, стор. 210. Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, фонд 3 (архів Івана Франка), № 3112, стор. 451 — 460. Він являє зошит великого формату на 32 стор. (стор. 451 — 482), де, крім перекладів із «Слова», вміщено (на стор. 461 — 482) й інші поезії Василя Мови.

Переклади із «Слова» мають в рукопису заголовок: «Переклади з думи про Ігорів поход (Слово о плъку ИгоревЂ)». Автограф має деякі відміни від друкованого тексту. Перед заголовком «Тужба Ярославни» написано: «Пісня 16». Рядки 12 — 13 звучать так:

Поверх мура угорі,

Ярославна розіждана

а збоку на полях пояснено: «Розіжданий — безнадежный, отчаянный; розіждано — безнадежно».

Між рядками 17 і 18 додано ще один рядок: На умисну згубу злую.

Рядки 29 — 30 звучать:

Та й на мурі, угорі,

Ярославна розіждана.