А батько розпачливо:
— Та встань, прошу! Встань, Галочко! Он він сидить у кутку. Подивись! Ну, прошу тебе!
Зарипіла канапа. Видно, мати підвелася з постелі.
Женя стояла за дверима у нічній сорочці, і під ребрами їй закололо — чи від холоду, чи від нервового дрожу. Легенько, одним пальчиком вона потягла на себе двері і, коли смужка світла навкіс перерізала стелю, заглянула одним оком у щілину.
Батько й мати стоять на колінах і, наче б’ють поклони, — зазирають під тумбу.
— Ти диви! — завмерла в низькому поклоні мати. — Вже й мені ввижається! Справді, ніби щось сидить! Може, пацюк? Васю, подай совок, я попробую вигребти.
І раптом сонне, засліплене світлом дівча стало перед батьками у білій нічній сорочці, з припухлими очима, з м’якими й круглими вушками, рожевими від тепла. Сонний, довірливий метелик.
— Ма... Не треба совком. Там нічого нема. Я розкажу...
БЕН. 101-ША АРМІЯ ЮНИХ ШИБЕНИКІВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Женя і Синько» автора Близнець В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВАСИЛЬ КІНДРАТОВИЧ НА ТРИБУНІ ООН“ на сторінці 3. Приємного читання.